Всі права захищені. АВБУ 2007-2010 рік. Використанні матеріалів тільки з дозволу авторів avbu@ukr.net
Потравич Галина Миколаївна
м. Надвірна, ЗОШ №1
      
           Досліди в шкільному курсі ботаніки

Сучасна наука потребує від людини вміння мислити та аналізувати. Одним із шляхів формування аналітичного мислення в школярів у процесі вивчення біологіє є експеримент. Нові підходи до вивчення цього предмету, на нашу думку, дадуть можливість зробити біологію не усним, а прикладним предметом, сформують в учнів уявлення про біологію, як науку, що має важливе практичне значення і в той же час не є тільки набором складних і малозрозумілих термінів. Ми поставили собі за мету запропонувати вчителям та учням проводити міні дослідження (наукові мініпроекти). Вони можуть бути різної тривалості. Але основна їх мета – показати, що теоретичний матеріал з біології можна експериментально підтвердити. На цих сторінках будуть поміщатися методичні рекомендації для учнів та вчителів, які ви зможете використати у своїй роботі. Такі мініпроекти розширять рамки шкільного курсу біології та зроблять цей предмет цікавішим для учнів.

Якщо у вас, шановні колеги, будуть виникати питання щодо окремих деталей в проведенні дослідів чи труднощі з їх виконанням, то на нашому форумі ми зможемо їх обговорити.

З повагою автор перших запропонованих вам мініпроектів Г.Потравич, вчитель вищої категорії, вчитель – методист Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1.

Дослід перший. Скільки часу проростає насінина?

Ти, мабуть знаєш, що з насінини виростає маленька рослина. Але чи бачив ти це колись своїми очима? Чи вдавалося тобі спостерігати, як з маленької насінини народжується на світ рослина із корінчиком та пагінцем. Давай поглянемо на цей процес разом.

Для досліду нам потрібно: два блюдця від чайного сервізу, два шматки по 20см бинту шириною 12см, 10-12 насінин квасолі, яку ще не зварили, блокнот та ручка для записів, лінійка.

За чим будемо спостерігати? Ми повинні побачити, які зміни відбуваються з насіниною в той час, коли вона ще тільки готується проростати, скільки часу мине з моменту замочування насіння до моменту його проростання, що перше появиться з насінини, в якій послідовності із насінини будуть появлятися різні органи рослини.

Може в тебе є ще якісь питання до цього досліду. Тоді ти їх ретельно запиши у свій блокнот і спробуй дати на них відповіді в ході експерименту. Якщо в тебе не буде відповідей на всі питання, то спробуй отримати їх з допомогою шкільного підручника, довідкової літератури та вчителя біології. Але спочатку спробуй самостійно зробити якісь висновки, хоч , можливо, пізніше може з’ясуватися що вони невірні. Запам’ятай, що помилки – це теж шлях пізнання, тому не бійся їх зробити, бійся їх не побачити і не визнати.

Якщо ти вже приготував все необхідне для досліду, то приступимо до роботи. Вибери насіння квасолі, ретельно оглянувши його, щоб воно було здорове і непошкоджене. На два блюдця постели бинт, склавши його в кілька шарів. На бинт ретельно розклади по 5-6 насінин, поклади блюдця там, де вони будуть добре видні тобі, але не будуть створювати незручностей в домі. Для цього ти можеш використати частину свого робочого стола, шафки чи полички. Головне, щоб ти міг щодня бачити те, що буде відбуватися на блюдці. Обидва блюдця повинні бути розташовані поряд. Перше блюдце залишаємо із сухим насінням, а до насіння в другому блюдці доливаємо води так, щоб вона закрила насінні до половини. Не наливай води так, щоб вона повністю закрила насіння, бо дослід твій виявиться невдалим!  Якщо ти все зробив як слід, то тепер зроби записи у своєму блокноті. Тут треба зазначити дату закладки досліду, мету, яку ти собі поставив (написати всі питання, відповіді на які ти хочеш отримати. Не став одразу багато питань, бо це може утруднити твої дослідження.) Далі поділи сторінку блокнота на дві частини: контроль та дослід. Запам’ятай: кожен експеримент повинен перевірятися контролем, тоді можна буде робити точніші висновки. В досліді, який ти готуєшся провести, контролем буде блюдце з насінням, куди не налито води. А тепер рушаймо в країну експериментів! Щодня дивися до своїх дослідів. Занотовуй в блокноті зміни, що відбуваються. Навіть відсутність змін треба теж реєструвати. Пам’ятай, що сторінка в твоєму блокноті розділена на дві частини. Записуй те, що відбувається в кожному з блюдець на відповідній частині сторінки. Щоразу, коли ти проводиш запис, вказуй дату. Уважно стеж за змінами із насінням. Зверни увагу на його розміри, форму поверхні. Якщо в блюдці, куди ти наливав воду, її стане мало, то долий ще, але так, щоб вона не покрила насіння повністю. День за днем ти будеш бачити зміни, потім один за одним проростуть органи рослини. І в тебе в блюдці вже буде не насіння, а проросток з корінцем та пагоном. Посади в горщик для кімнатних рослин ці маленькі проростки і тоді ти зможеш продовжити свої спостереження. А вже отримані дані треба опрацювати і зробити висновки.

Для початку проаналізуй свої записи і виділи ті дати, коли були помічені значні зміни із насінням.  Спробуй ці результати показати графічно. Для цього проведи горизонтальну пряму, розбий її на рівні частини і простав дати місяця, коли ти проводив дослід. Наприклад, дослід було розпочато 12 вересня, а закінчено 5 жовтня. Тоді тобі доведеться поділити пряму на 24 рівних частин і поставити на кожній поділці дату: 12.09; 13.09; 14.09 …05.10. Тепер постав позначки на датах, які відзначені в блокноті.  Добудуй над прямою прямокутник із шириною 1,5 – 2 см. Поділи його на частини, кожна з яких відповідає тривалості фаз розвитку рослини. Наприклад, ти дослідив, що від моменту замочування насіння до його появи з насінини першого органу минуло 10 днів: від 12 по 22 вересня.  Частину прямокутника, яка відповідає цій фазі розвитку замалюй одним кольором, наприклад синім. Наступна фаза тривала, наприклад 4 дні. Познач її на прямокутнику і замалюй в інший колір. Таким чином ти поділиш і замалюєш весь феноспектр. Цим цікавим словом називають зображення фаз розвитку рослин. Для кожної рослини є свій феноспектр. Він  залежить від виду рослини, місця її зростання, кліматичних умов, при яких проводилося спостереження, висоти зростання рослини над рівнем моря та багатьох інших показників. Твій феноспектр не показує всі фази розвитку квасолі, а тільки демонструє її проростання. Спостереження, які ти проводив, називаються фенологічними. Разом з ними ти можеш визначити швидкість росту проростка, замірюючи щодня розміри корінця та пагона, які виросли із насінини. Ти зможеш чітко побачити, в якому порядку проростають з насінини органи рослини.

А тепер оформи результати дослідження в своє перше наукове повідомлення. Для цього ти повинен детально розповісти про поставлену мету,  описати хід свого дослідження, отримані результати та висновки, які було зроблено. Таке повідомлення не повинно містити зайвих деталей, але чітко демонструвати хід і результати дослідження. Для того, щоб продемонструвати ці результати своїм однокласникам, зроби відповідні малюнки, фотографії, гербарії, графіки чи інші наочні посібники, які дадуть тобі можливість дуже чітко і конкретно розповісти своїм однокласникам про твоє маленьке наукове відкриття. Не забудь про контрольний дослід. Тобі треба сказати і про те, що відбувалося чи не відбувалося із насінням, яке не мало води. Зроби висновки,  яка умова є необхідною для проростання насіння, який орган і через скільки днів проростає першим, який орган з’являється пізніше і скільки ще днів для цього потрібно. Можливо, ти поставив собі ще якусь мету, то розкажи і про інші результати дослідження. Продемонструй малюнок феноспектру, який ти отримав при аналізі результатів. Повідомлення продумай і підготуй так, щоб воно тривало не більше 5 хвилин, бо довші повідомлення сприймаються гірше і до них учні швидко втрачають інтерес.  А я бажаю тобі успіху!

  Якщо це дослідження тобі сподобалось, то для порівняння можеш спробувати пророщувати насіння гороху, соняшника, капусти, пшениці, жита чи ще якоїсь рослини. Насіння кожної рослини помісти на окреме блюдце. Результати спостережень ретельно записуй щодня в зошиті. Потім намалюй феноспектри для різних рослин. Порівняй отримані результати. Ти побачиш, які вони різні. Подумай, чому тривалість проростання насіння рослин різних видів відрізняється?

Дослід другий. Як проростає насінина?

Цей дослід має на меті дати тобі побачити як росте маленька рослинка із насінини. Для проведення експерименту приготуй 2-3 блюдця, 2-3  куски широкого бинту довжиною по 20 см кожен, насіння кукурудзи, гороху (квасолі), соняшника. Тобі також потрібен буде блокнот та ручка для проведення записів і лінійка для проведення замірів, маркер для CD-дисків.

Почнемо дослід із того, що блюдця ретельно вистелимо бинтом, складеним  у кілька шарів, і наллємо води. На блюдцях розмістимо по 10-15 насінин обраних нами рослин (у кожному блюдці тільки один вид насіння). Води повинно бути стільки, щоб вона не накривала насіння повністю. Тепер поклади блюдця з насінням у тепле  місце і розділи сторінку блокнота на чотири частини, одна з яких вужча (для зазначення дати спостереження), а три ширші  (за числом видів насінин, які було взято для досліду). Зверху кожної колонки зроби напис, зазначивши вид насіння, яке ти досліджуєш. А далі спостерігай. Щодня у відповідній графі роби записи про ті зміни, які відбуваються із насінням чи про їх відсутність.  Коли корінці, що появилися із насінини, досягнуть довжини 2-3 см, зверни увагу на появу у них густого і майже прозорого пушку – кореневих волосків. Знайди в підручнику їх опис та розповідь про їх значення в житті кореня. В цей же час зроби позначки маркером на корені через рівні проміжки (наприклад через 5мм). Залиши проростки для подальшого спостереження. Не забувай доливати своїм піддослідним води, щоб вони не засохли. Через кожних 3 дні вимірюй відстань між мітками на корені. Якщо ти помітиш зміни у проміжках між мітками на корені, то ретельно виміряй і запиши в свій записник отримані результати. Дослід  із вимірювання відстані між мітками повинен тривати не менше 10-12 днів.

Коли спостереження будуть завершені, необхідно ретельно проаналізувати результати. Спочатку пригадай, який орган рослини з’явився першим із насінини, який він мав вигляд. Подивися в свої записи коли появилися кореневі волоски. Ріст кореня можна показати на графіку, де на одній осі будуть позначені дні спостереження, а на другій – розмір кореня. Коли відповідні точки позначити на площині і з’єднати їх однією лінією, то буде видно як росте корінь. Проаналізуй за своїми записами зміну розмірів різних частин кореня і зроби висновок в якій частині його ріст відбувається найшвидше. Не забудь порівняти отримані дані для всіх трьох (чи більшої кількості) видів насінин, які ти взяв для дослідження. Зроби відповідні малюнки, графіки, таблиці та розкажи про отримані результати на уроці. Пам’ятай, що твоє повідомлення повинно бути чітким та коротким.

З повагою, Галина Миколаївна  е-mail: potravych.galyna@gmail.com


Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології