Всі права захищені. АВБУ 2007-2010 рік. Використанні матеріалів тільки з дозволу авторів avbu@ukr.net
Литовка Володимира Вікторовича
м. Ромни, Сумської області, ЗОШ №5

Тварини і довкілля. Охорона тваринного світу.

Тема: „Екологічні фактори, угрупування організмів. Типи взаємозв’язків між організмами”.

Мета: ознайомити учнів з екологічним факторами, показати їх дію на угрупування організмів, продовжувати формувати поняття про угрупування. Навчити школярів виділяти біогеоценози, екосистеми, характеризувати їх. Розвивати поняття про форми співіснування організмів. Показати приклади ланцюгів живлення в угрупуваннях. Продовжувати виховувати в учнів  основи екологічного гуманізму, естетичні почуття, навчати школярів застосовувати знання з екології в практичній площині.

Тип уроку: урок у природі з елементами дослідження.

Методи: спілкування з живою природою, бесіда, робота в ланках, групах.

Основні поняття та терміни: середовище життя, екологічні фактори, угрупування, біоценоз, екосистема, коло обіг речовин, біогеоценоз, екологічна ніша, коменсалізм, конкуренція, симбіоз, квартирантство, нахлібництво.

Обладнання: компас, термометр, психометр, барометр, саперна лопатка.

                                              Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Інструктаж з техніки безпеки.

2. Роз’яснення правил поведінки в природі.

3. Повідомлення теми, мети та практичних завдань, які виконуються учнями на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Чому в різних місцях ми завжди зустрічаємо багато  не схожих між собою організмів?

Дію яких кліматичних факторів можна зараз виявити?

3.  Чи можливо зараз  їх класифікувати?

4. Як можна назвати існування разом кількох видів організмів?

5. Чи залежать один від одного організми, що перебувають поряд?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель пропонує учням виявити в різних місцях (на екологічній стежині) максимальну кількість різних видів тварин.

Учні відзначають, що найбільше видів організмів виявлено на околицях лісового масиву.

Учитель пояснює, що кожний вид тварин  мешкає у своєму середовищі існування і найбільше різних видів виявлено в тих місцях, де одночасно поєднуються найбільше різних екологічних факторів.

Учні описують умови існування організмів, класифікують екологічні фактори за різними критеріями (пошкодження, руйнування, забруднення).

Учні разом з учителем проводять вимірювання атмосферного тиску,  температуру повітря і ґрунту, вологість. Саперною лопаткою знімають верхній шар ґрунту (потім ця проба прикопується), визначається його тип.

Учитель знайомить учнів з факторами живої природи. Він показує сліди життєдіяльності різних тварин – кротовини. „кузню” дятла, пошкоджене тваринами листя, мурашники та ін.

Учитель запитує в учнів, як можуть різні види тварин існувати разом у однакових умовах середовища.

Учні встановлюють, що тварини живуть не ізольовано, а утворюють певні угрупування. Для кожного тваринного угрупування характерний певний видовий склад. Тварини існують у вигляді популяцій, які тісно взаємодіють з іншими популяціями організмів та з умовами навколишнього середовища (виявляють популяції та їх взаємодію).

Учні роблять висновок про те, що внаслідок існування різних форм взаємодії, між багатьма популяціями виникають складні над організмові системи – біоценози (формулюється поняття про біоценоз).

Учитель пропонує учням виявити взаємодію живих організмів з умовами неживої природи (кротовини на відкритих ділянках місцевості, наявність комарів у затінку лісу, гнізда хижих птахів на найвищих деревах та ін.).

Розглядається поняття про екосистему. Вивчається колообіг речовин у екосистемі.

Учитель дає поняття про біогеоценоз.

Учні визначають місце існування деяких видів – екологічні ніші.

Учитель робить висновок про те, що кожний вид займає своє місце (екологічну нішу) в екосистемі і тому є обов’язковим  її компонентом і не може бути шкідливим чи корисним.

Учитель ставить учням завдання: встановити причини „необхідності”

кожного виду в екосистемі.

Учні пояснюють, що наслідком цього можуть бути  різні види взаємодії (зв’язків),що сформувалися за тривалий відрізок часу.

ІV. Пошуковий етап уроку.

Учні з допомогою вчителя виявляють та характеризують різні форми взаємозв’язків між популяціями.

Конкуренція – між мурашиними сім’ями на луках та в лісі, між самцями зябликів та кровосисними комахами, за місця гніздування (дупла).

Поширення насіння –  насіння чистотілу мурашками.

Місця оселення – ярусність гніздування різних видів птахів.

Кормові зв’язки – різноманітність ланцюгів живлення.

Симбіотичні зв’язки:

паразитизм – зовнішні паразити;

мутуалізм – залишки їжі хижаків;

квартирантство – дуплогніздні птахи;

нахлібництво – жуки в мурашниках.

V. Індивідуально-пошуковий етап уроку або пошуковий етап у ланках чи групах.

Окремим групам чи ланкам учнів пропонується пройти до невеликих біогеоценозів (якщо є на екологічній стежині). За інструктивною карткою проводиться мінідослідження.

                                          Інструктивна картка

Визначити, які екологічні фактори мають найбільший вплив на даний біогеоценоз?

Які угрупування організмів тут зустрічаються?

Виявити типи зв’язків між організмами.

V. Узагальнення, підсумки роботи.

     1. Що таке середовище життя?

     2. Які групи екологічних факторів вам відомі?

     3. Які типи взаємозв’язків виникають між популяціями різних видів у екосистемах?

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 61 підручника.

Записати в зошит відповіді а завдання інструктивної картки.

     3. Провести вдома спостереження за різноманітністю зв’язків між людиною і домашніми тваринами.

Повернутись на авторську сторінку

Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології