Всі права захищені. АВБУ 2007-2010 рік. Використанні матеріалів тільки з дозволу авторів avbu@ukr.net
Литовка Володимира Вікторовича
м. Ромни, Сумської області, ЗОШ №5

ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА (Народна мудрість)

Екологічний проект
„ХЛІБ ВАВИЛОВА ”

учениці 11 класу Єфімової Марії


Мета проекту. Дослідити особливості творчої діяльності видатного селекціонера ХХ століття Миколи Івановича Вавилова. Висвітлити величезне стимулююче значення вченого зі світовим ім’ям в розвиток науки, світової та вітчизняної селекції. Довести, що діяльність і самопожертва Миколи Вавилова була спрямована на майбутнє людства –  бути завжди з хлібом.
Термін проекту: квітень 2007 – грудень 2008 року.
Керівник проекту: учитель біології Володимир Литовка

План роботи

1. Підготовчий етап. Історія проблеми. Або чому М. Вавилова треба вважати творцем сучасного хліба .

2. Дослідницький етап. Що було б, якби доля геніального вченого склалася не так трагічно?

3.  Висновки. рекомендації
                                     

Підготовчий етап. Історія проблеми

З філософського погляду на хліб, всі ми є його дітьми. Те, що завжди з нами, до чого звикли, не привертає особливої уваги. Людина сприймає хліб як джерело харчування, як символ життя дуже буденно. Змінюються покоління, розвивається селекція, створюються нові сорти, хлібороби вирощують зернові культури, а пекарі завершують справу, хоча продавці хліба є все таки кінцевою ланкою такого довгого і тернистого шляху.

В Біблії про хліб говориться як про найбільшу святиню для людини. І що б ми не говорили про хліб, йому завжди є початок. Тобто перша людина, яка розпочинає шлях до святого продукту.

Людей, що присвятили життя створенню нових сортів (на землі давніх землеробів-аріїв) ніколи не бракувало. Ми, нащадки прадавніх землеробів зобов’язані об’єктивно вивчати діяльність людей, які забезпечують нам хліб і все до хліба.

Про Миколу Івановича Вавилова говорять як про видатного генетика, географа, біолога, систематика, ботаніка, природодослідника і дуже рідко – селекціонера.

* Чи справедливо це!

* Чий хліб ми споживаємо?

* Хто був на початку шляху до хліба?


"...Скільки разів його хотіли умертвити змії, скорпіони і фаланги, проковтнути крокодили, розірвати мріяв голодний лев..."

(Г.Голубев).
Основні роботи

· Вавилов Н. І. Про походження культурної іржі // Труди по прикладній ботаніці. 1917.

· Вавилов Н. І. Закон гомологічних рядів в спадковій мінливості // Доповідь на III Всеросійському селекційному з'їзді в Саратові

· Вавилов Н. І. До пізнання м'яких пшениць: (Систематично-географічний нарис) // Праця по прикладній ботаніці, генетиці і селекції.

· Вавилов Н. І. Центри походження культурних рослин.

· Вавилов Н. І. Географічна мінливість рослин

· Вавилов Н. І. Ліннеєвський погляд як система // Труди по прикладній ботаніці, генетиці і селекції.

· Селекція як наука (1934).

· Вавилов Н.І. Закон гомологічних лав в спадковій мінливості // Теоретичні основи селекції рослин

Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна (1940).

· Вавилов Н. І. П’ять континентів.
Вавилов Н. І. «Життя коротке, треба поспішати».
Наукові досягнення

· 110 експедицій по всьому світу.

· Вчення про імунітет рослин.

· Вчення про центри походження культурних рослин.

· Закон гомологічних рядів в спадковій мінливості.
Учення про вигляд як систему, внутрішньовидові таксономічні та эколого-географічні класифікації.
Визнання

Н.І.Вавилов був почесним членом:

· Англійського товариства прикладної ботаніки

· Іспанського товариства випробувачів природи

· Американського ботанічного товариства

· Садівничого товариства в Лондоні

А також:

· Членом Аргентинської академії

· Членом-кореспондентом Шотландської академії наук

· Членом-кореспондентом Німецької академії наук

Академія Наук СРСР заснувала Премію (1965) і Золоту медаль (1968) імені Вавилова.

У Саратові в 1969 році ім'ям Миколи Вавилова названа вулиця Вавилова. У 1997 році на початку вулиці Вавилова був встановлений пам'ятник Миколі Вавилову. У Санкт-Петербурзі є вулиця братів Вавилових.

Дослідження. Чому Миколу Івановича Вавилова вважають творцем сучасного хліба?

Він присвятив своє життя вивченню і удосконаленню пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують глобальне населення.

М.І. Вавилову довелося бути одночасно вченим-агрономом і організатором сільськогосподарської науки, генетиком і селекціонером, ботаніком і географом, мандрівником і представником Країни Рад по імпорту насіння, машин, устаткування, директором основних наукових центрів генетики і прикладної ботаніки, організатором і першим президентом ВАСХНІЛ, членом ВЦВК, керівником мережі дослідних станцій. При широкій різноплановості його діяльності, вона, на рідкість цілісна. Все своє життя в науці, починаючи зі студентських лав, М.І.Вавилов присвятив вивченню культурних рослин, переслідуючи шляхетну мету – підвищити їхню врожайність, усунути тим самим для людства загрозу нестачі продуктів харчування.

Із першої експедиції Вавилов привіз колекцію насіння. У 1916 році Вавилов відряджається військовим відомством до Ірану для з'ясування причин масового отруєння хлібом у російських військах. Це дало йому можливість вивчити різноманітність найважливіших хлібних злаків, що стало основою всієї  наступної діяльності. В тому ж році він здійснює маршрут з Фергани на Памір. Вже в цій подорожі були виявлені оригінальні форми хлібних злаків, що сприяло відкриттю ним закону гомологічних рядів. Вавилов з’ясував походження культурного жита. В 1921-1922р.р. під час поїздки в Америку вченим були обстежені великі зернові райони США і Канади. 1924 р. – експедиція в Афганістан по основних землеробських районах. Її результати дозволили скласти детальну характеристику різноманіття культурних рослин.  Ним було зібрано понад 7 тис. зразків насіння, виготовлено 1 тис. аркушів гербарію. 1925 рік. Експедиція до Хівинського оазису та в інші сільськогосподарські райони Узбекистану. В 1926 - 1927 роках М. Вавилов здійснює подорож по країнах Середземномор'я. Алжир, Туніс, Марокко, Ліван, Сирія, Палестина, Греція, Італія, острови: Сицілія, Сардинія, Крит, Кіпр, Південна Франція, Іспанія, Португалія. По Суецькому каналу в Червоне море, а звідти у Французьке Сомалі, далі -  Ефіопія (Абіссінія) і Еритрея (більше 2000км). Зібраний матеріал склав сотні посилок і бандеролей. На зворотньому шляху на (1927р.) дослідник ознайомився із землеробством  гірських районів Вюртенберга (Німеччина), взяв участь у Міжнародному генетичному конгресі в Берліні, виступивши з доповіддю "Про світові географічні центри генів культурних рослин". Потім в 1929 р. здійснює подорож до північно-західної частини Китаю – Синьцзян, а потім в Японію, на острів Тайвань і в Корею. Мета – вивчення особливостей ведення сільського господарства. 1930р.         М.І. Вавилов їде до Мексики та відвідує ряд країн Центральної Америки. Він був у всіх південних штатах США, від Каліфорнії – до Флориди, перетинає двома маршрутами гірські й рівнинні райони Мексики, Гватемали. У 1931 р.  Вавилов побував у Данії та Швеції. В 1932 - 1933  - обстежує  ряд провінцій Канади. Потім доля заводить його до  землеробських районів більшості країн Центральної і Південної Америки: Сальвадору, Коста-Ріки, Нікарагуа, Панами, Перу, Болівії, Чилі, Аргентини, Уругваю, Бразилії, Тринідаду, Куби, Пуерто-Рико. У 1934 - 1939 р. щорічними експедиціями були охоплені всі землеробські райони Кавказу та Закавказзя, а в 1940р. М. І. Вавилов очолив велику комплексну експедицію по західних областях Білорусії й Україні. У підсумку з 1923 по 1940 р. Вавиловим і іншими співробітниками ВІРа було зроблено 180 експедицій.  Світова колекція інституту до 1940 р. складалася з 250 тис. зразків, з них: 36 тис. зразків пшениці, 10 тис. - кукурудзи, 23 тис. – кормових трав. Цілеспрямованість вченого не знала меж.

Все було обірвано раптово. Арешт, звинувачення, в’язниця, мученицька смерть. Хотів спасти людей від голоду, але  загинув через нього сам.       

Дослідницький етап. Що було б, якби доля геніального вченого склалася не так трагічно?

Амарант – хліб майбутнього

Геніальний вчений М.І.Вавилов звернув увагу на диво-рослину – амарант. Він узагальнив накопичений людством досвід по інтродукції рослин, тобто переміщення та культивування рослинної флори у різні кліматичні зони та континенти, розробив теоретичну основу селекції і створив перший у світі банк зразків насіння. При цьому особливу увагу звернув на амарант. І не безпідставно. У амаранту особлива біографія. „Амарантос” - в перекладі із грецької – „безсмертний”, про що свідчить не тільки постійна свіжість великої волоті із тисячами маленьких квіток, а також його цілющі властивості. Стародавня культура амарант поряд з кукурудзою була основною зерновою культурою для місцевого населення Америки на протягом 6000 років. Вона мала велике економічне значення для цивілізації інків та ацтеків. Про це свідчить той факт, що в XV столітті останній імператор ацтеків отримував податок зерном амаранту. Зерно амаранту цінилося так високо, що вважалось своєрідним еквівалентом золота.
Ацтеки вважали, що споживання зерна амаранту зміцнює тіло та дух, а з часом перетворить націю у надлюдей. Продукти із зерна використовувались при догляді за новонародженими дітьми. Їх давали хворим. Вони були також були обов'язковим продуктом харчування для воїнів. Це надавало їм сили під час тривалих походів. У стародавніх греків амарант був символом безсмертя, а шведська королева Христина в 1653 році навіть заснувала „Орден Кавалерів амаранту».При імператорі Ментесуме державні запаси зерна амаранту були настільки великими, що їх вистачило б на 5 років у випадку непередбаченої стихії, війни чи голоду. Це був показник економічної могутності держави. Згадали про амарант на початку XX сторіччя, коли вчені занепокоїлися зростанням населення на планеті. Вони почали шукати рослину, спроможну збалансувати асортимент харчових продуктів для людства. М.І.Вавилов проводив дослідження рослини. Йому вдалося одержати обнадійливі результати, але зі смертю вченого припинилось вивчення амаранту. Становище змінилось лише в 70-х роках, але час був втрачений. Нині над вивченням цієї культури працює десятки інститутів різних країн світу. З кожним роком амарант культивується на все більших територіях. Починаючи з 1992 року проводиться науково-дослідна робота по вивченню біохімічних властивостей та агротехніки вирощування амаранту. Україна в цьому плані попереду. У 1998 році було створено високопродуктивний сорт амаранту зернового „Ультра”, який у занесено до Реєстру сортів України, та визнано національним стандартом усіх континентів. Серед ранньостиглих рослин амарант „Ультра” єдиний у світовій практиці сорт, біохімічні показники якого відповідають вимогам фармацевтичної промисловості. Продукти переробки зерна (олія, борошно, крохмаль, лізин) високо цінується в фармацевтиці, лікувально-профілактичному, дієтичному харчуванні, косметології, виробництві кормів.

2. Все заради науки

Безпідставно звинувачений, перебуваючи в камері смертників, Микола Вавилов написав листа, в якому було єдине прохання дати йому небагато годин життя для написання книги всього життя «Історія розвитку світового землеробства». Перебуваючи в нелюдських умовах саратовської тюрми він створив рукопис книги. Але його було викрадено. І зникла книга назавжди в холодній темряві тиранічної сталінської епохи. Стверджують, що до цього причетний Л. Берія. Рідний брат Миколи Івановича – Сергій (будучи головою АН СРСР) намагався йому допомогти. Але тоді, в тоталітарній імперії, навіть висока посада людини нічого вирішити не могла. В результаті цього світова селекція була відкинути в розвитку на багато років назад. А нікчемна людина, що викрала рукопис про світове землеробство використати його не могла, бо геніальні гуманістичні ідеї належать тільки тим, хто їх продукує. Я вважаю, що колись народиться людина, яка продовжить та завершить почату справу життя Вавилова – нагодувати все людство, щоб у світі ніколи не було голоду взагалі й такого геноциду, що зазнав  український народ у 1932 – 1933 роках.

3. Ціна життя - хліб

Колекція зразків насіння хлібних рослин виявилася найбільшою та найціннішою в світі. В роки ІІ Світової війни вона зберігалася в блокадному Ленінграді (тепер Санкт-Петербург). Жодна зернина не була взята зі зберігання, щоб нагодувати вмираючих з голоду людей. Вони, селекціонери, ціною власного життя зберегли для майбутніх поколінь безцінні елітні сорти хлібних культур. Сьогодні збережені зерна – це матриця для роботи будь-якого вченого селекціонера. На їх основі вже створені сотні нових сортів хлібних та інших культур, які й годують нас сьогодні (демонстрування мішечків з елітними зразками насіння інституту землеробства Української академії аграрних наук). А що було б якби Миколу Вавилова не спіткала трагічна доля? Скільки б ще експедицій він міг би здійснити!? А скільки відкриттів?

4. Зрада

До цього часу не припиняється дискусія з приводу зради Трохима Лисенка (учня Вавилова) свого вчителя. Є думка, що заради кар’єри тодішній агроном з Полтавщини заради власної кар’єри знищив свого вчителя. Такі приклади в історії були завжди, починаючи з Біблійних сюжетів. Зрадник в науці. Що може бути більш цинічним. Полеміка між ученим і псевдовченим привела до поразки першого і його загибелі. Відомий вчений та землероб Федір Трохимович Моргун у своїй книзі «Сталінсько-гітлерівський геноцид Українського народу» стверджує, що ніякої зради не було, що Т. Лисенко допомогти Вавилову не міг. Цю проблему колись розсудить час Можна тільки припустити якими кроками відбувалася б еволюція Російської, Української, світової селекції, якби її очолював (на той час) не Т. Лисенко, а Микола Вавилов. Але ж історію повернути назад неможливо. 

5. Вплив творчої спадщини вченого

Сучасна вітчизняна селекція може розвиватися і впевнено розвивається на базі відкритих великим селекціонером природних закономірностей та написаних ним наукових праць, проведених досліджень та ін. У світі жило і живе багато людей, які принесли багато користі суспільству. Їх ідеї, що завжди випереджували свій час на багато кроків, будуть стимулом для творчості нових поколінь. Вони впливатимуть на ставлення людини до хліба на того, хто його буде колись створювати й вирощувати. Ніщо навколо нас не відбувається даремно. Вдячне покоління повинно знати, що воно споживає

«ХЛІБ МИКОЛИ ІВАНОВИЧА ВАВИЛОВА»

Учні загальноосвітньої школи  І –ІІІ ступенів № 5 проявляють особливу зацікавленість до всього, що пов’язано з хлібом. В школі діє музей ноосфери. В ньому представлено розділ, присвячений хлібу.

Відділ хліба шкільного музею ноосфери.

На Роменщині добре відома агрофірма «Надія», яку очолює     П.Черненко. Працівники агрофірми займаються випробуванням та вирощуванням районованих сортів зернових культур. Щороку хлібороби підприємства збирають найвищі в районі врожаї.

Мною вивчалася діяльність агрофірми. Я вже маю певні погляди та міркування на проблеми пов’язані з виробництвом хліба. З великою шаною і повагою ставлюся до людей, які забезпечують нас продуктами харчування.


Мирні жнива

         Роменщина дуже постраждала в роки геноциду 1933 -1932р.р., коли голод знищив цвіт українських хліборобів. У нашому місті встановлено пам’ятник жертвам голодомору. Серед тисяч невинних рядових жертв геноциду українського народу спочивають тисячі хліборобів, яким не дали можливості нагодувати хлібом країну, своїх дітей, себе.


Пам’ятник жертвам голодомору 1932 – 1933 років

Отже, щоб зберегти пам'ять про творців хліба, хліборобські традиції, шану продукту, що ніколи не проїдається, важливість і складність праці людей, необхідно частіше бувати серед природи, на полях, в аграрних господарствах, ближче знайомитися з хліборобами, їх працею, не забувати тих, хто створює нові сорти і тих, що займаються районуванням. Нашому народу БОГ дав найбільше багатство – родючу землю, ХЛІБ і все до хліба.

Хлібне поле України

Висновки, рекомендації

12 заповідей про хліб

Всякий хліб вважати найбільшим надбанням та найдорожчою цінністю людини.

Знати і всіляко шанувати тих, хто причетний до створення хліба на всіх його етапах.

Берегти хліб від злого слова: на полі,  столі і в коморі.

Пам’ятати імена селекціонерів від яких починається шлях до народження хліба.

Знати, що в маленькому зерні живе промінчик сонця, який дає життя всьому живому.

Усвідомлювати, що ми, українці – нащадки прадавніх землеробів – аріїв повинні берегти свою землю як найбільшу цінність, на якій росте хліб.

Оберігати довкілля від паплюження його та руйнування, бо хліб – це його частинка.

Хліб ніколи не буває негарним, несмачним, некорисним.

Бережи крихту хліба, бо вона  є справжнім хлібом.

Шануй батьків своїх, бо вони дають тобі хліб.

Не знай ніколи голоду.

12. Люби свою ЗЕМЛЮ, бо вона твоя БАТЬКІВЩИНА і твій ХЛІБ                                                                                                                                                                                   

                                                  




                                                  


Література
1. Збірник наукових праць інституту землеробства Української академії аграрних наук. Інститут землеробства УААН, 2003
2. Микола Вавилов у Петербурзі - Петрограді - Ленінграді. – С.-Пб., 1994
3. М.І. Вавилов (До сторіччя з дня народження.) - М., 1987.
4. Нова Російська енциклопедія: у 12 т. / Редкол.: А. Д. Некіпелов, В. І. Данілов-Данільян і ін. — М.: ТОВ «Видавництво „Енциклопедія“» Т. 3 Бруней — Вінча, 2007. — 480 с.
5. Федір Моргун. Сталінсько-гітлерівський геноцид Українського народу. Полтава «Дивосвіт», 2008.

     Повернутись назад на авторську сторінку

Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології