Всі права захищені. АВБУ 2007-2010 рік. Використанні матеріалів тільки з дозволу авторів avbu@ukr.net
Литовка Володимира Вікторовича
м. Ромни, Сумської області, ЗОШ №5

Новітня практична екологія
Урок в 10 класі.
(Спецкурс з біології, профільне навчання)
                                        

Розділ 1.Сучасна екологія, екологія в Україні.
Тема:     Екологічна політика України     Міні-проект № 4.
Виявлення непрямого впливу людини на довкілля

Мета: продовжити формування еколого-гуманістичних уявлень учнів про новітню практичну екологію, сприяти розширенню екологічного кругозору, вчитися висловлювати власне ставлення до екологічної політики України, намагатися аналізувати екологічні проблеми, вміти прогнозувати ситуацію, робити висновки, встановлювати шляхи виходу з екологічної кризи.

Тип уроку: урок клас-природа  з елементами дослідження.

Методи: робота в групах, спілкування з живою природою, бесіда, дослідження, прогнозування

Основні поняття і терміни: екологічне мислення, антропогенні фактори.

Обладнання: телевізор, відеомагнітофон, відеозапис фрагмента «Осінь в Андріяшівсько-Гудимівському заказнику», міні-парти

І. Організаційна частина.

Інструктаж з техніки безпеки та правил поведінки на відкритому повітрі.

Актуалізація опорних знань.

Які зв’язки існують між людиною та навколишнім середовищем?

Як середовище впливає на організм людини?

Який вплив зараз здійснюють учні на навколишнє середовище?

Що ви знаєте про екологію?

ІІ. Вивчення нового матеріалу. Практична частина уроку.

Вчитель. Вплив людини на довкілля відбувається з моменту її народження і все життя. Він то посилюється , то послаблюється. Цей процес відбувається циклічно. Як проявляє себе людська діяльність, що відчуває і як реагує на це природа, ми повністю не дізнаємося ніколи.

Але все ж наблизитися до розуміння екологічних явищ навколо нас таки необхідно. Як спрямована на природу людська діяльність?

Учні. Є прямий і непрямий (опосередкований, прихований) вплив людини на природу.

Учитель. Пояснює мету та завдання уроку. Провести локальний екологічний міні-проект з встановлення прихованого впливу господарської діяльності людей. Рухаючись від незаперечних фактів до екологічного аналізу й узагальнення, необхідно скласти прогноз явищ та зробити певні висновки (на прикладі даного регіону чи своєї місцевості). А потім дати оцінку ставлення держави до даної проблеми, тобто з’ясувати, яку екологічну політику проводить наша держава що до піднятих проблем.

Робота над екологічним міні-проектом

(Суб’єктивна оцінка, прогнозування)

Учні переглядають відеоматеріал, проводять обговорення.

За результатами відео перегляду (6хв.)фрагменту «В Андріяшівсько-Гудимівському заказнику восени» (робота в групах) встановити факти непрямого впливу господарської діяльності людини. Спрогнозувати результати впливу виконавши екологічний міні-проект.

Встановити тенденцію переважання позитивних або негативних наслідків впливу діяльності людини на дану місцевість.

Учні на відкритому повітрі(територія подвір’я школи) проводять власні міні-дослідження прихованої дії людської діяльності на живі об’єкти. Використовуються міні-парти.

(Об’єктивна оцінка, прогнозування)

Дослідити прилеглу до школи ділянку території (6хв.). Встановити факти непрямого впливу господарської діяльності людини. Спрогнозувати результати впливу виконавши екологічний міні-проект.

Встановити тенденцію переважання позитивних або негативних наслідків впливу діяльності людини на дану місцевість.

Обговорення в групах, висновки, рекомендації

Учитель. Узагальнює висновки учнів нагадує їм про тисячі зв’язків, що виникають між людиною і довкіллям. Досліджувати їх – наше перманентне завдання. Це необхідно для забезпечення стабілізації процесів в екологічних системах та встановлення гармонійних стосунків між людиною та навколишньою природою.

Екологічна політика України

Яку екологічну політику сьогодні проводить наша молода держава?

Чи в правильному напрямку відбувається цей рух?

Де знаходяться корені екологічних проблем?

Що необхідно робити?

Екологічна криза в Україні продовжує розростатися й поглиблюватись, охоплюючи дедалі більші території. Це спричинюють:

• майже цілковита відсутність асигнувань на серйозні природоохоронні заходи в усіх сферах виробництва;

• відсутність контролю й фактична безкарність діяльності, що завдає шкоди природі;

• зростання кількості й сили техногенних аварій через застарілість обладнання й технологій на виробництвах, а також дуже низька ефективність очисних споруд або їх цілковита відсутність;

• відсутність ефективної системи державного контролю   за   станом   довкілля   й   управління   всією

природоохоронною діяльністю, а також банку еколого-територіальних даних;

• украй низький рівень екологічної освіти населення.

Через невизначеність у соціально-політичному житті та економіці України найближчим часом не доводиться чекати позитивних змін в екологічному стані держави. Навпаки, навіть якщо в короткий строк удасться стабілізувати обсяги забруднень довкілля, збільшити кількість і поліпшити якість роботи очисних споруд, пристроїв та обладнання, частково перейти на нові, не такі шкідливі для природи й здоров'я людей технології виробництва, економніше витрачати природні ресурси, все одно протягом певного періоду стан екосистем буде погіршуватись.

Причин цього кілька. Це й інерція популяційної та медико-біологічної реакції на зміни стану довкілля (наприклад, наслідки аварії на ЧАЕС даватимуться взнаки ще десятиліттями, зростання захворюваності, пов'язаної з цією катастрофою, практично почалося з 1990 р. і безперервно прогресує). Це також і наслідки нагромаджених забруднень у природних геологічних системах, негативний ефект впливу яких набагато перевищує позитивний ефект невеликих зменшень обсягів забруднень середовища. Це також і не зжита психологічна настанова на пріоритет економічних інтересів, а не екологічних.

На екологічний стан України найближчим часом негативно впливатимуть також зміни структури палива, приватизація землі та підприємств. Очікуються труднощі під час впровадження ефективних ресурсозберігаючих і природоохоронних технологій. Імовірними залишаються як різке погіршення екологічного стану країни загалом, так і необоротна деградація окремих природних об'єктів і районів.

Проте є й  позитивні  фактори:

• нагромаджено багато об'єктивних даних про екологічний стан геологічних систем України;

визначено основні причини й динаміку розвитку екологічної кризи;

• на основі цих знань розроблено програму заходів для розв'язання екологічних проблем.

Ці заходи спрямовані передусім  на стабілізацію,   а   в   подальшому    на зменшення      масштабів      забруднення.   

За умов особливо небезпечного загострення в 90-х роках екологічної кризи теперішня  орієнтація  України   на  природоохоронну    й    ресурсозберігаючу    політику,    на    входження    в загальноєвропейську   та   світову   системи   екологічної   безпеки,   на ефективне вирішення численних екологічних проблем має не тільки національне, а й міжнародне значення.

Здобуття Україною незалежності дає змогу змінити державну політику природокористування, планувати й розвивати в майбутньому своє господарство так, щоб це не суперечило збереженню й поліпшенню

якості      навколишнього      природного середовища.

             Є надія, що уряд нової України, усвідомивши пріоритетність розв'язання екологічних проблем, виробить згідно з «Порядком денним XXI сторіччя» ефективну програму комплексної політики держави в галузі природокористування та охорони природи й знайде можливість її здійснити. Адже реалізація цієї програми означає збереження України й нашої нації.

До найневідкладніших і найнеобхідніших заходів з оздоровлення екологічної ситуації в Україні належать:

активізація екологічної просвіти в середніх і вищих навчальних закладах, екологічне виховання населення за допомогою телебачення, преси, радіо, природоохоронних та інших товариств;

• проведення незалежних комплексних екологічних експертиз для складання екологічного прогнозу й вироблення рекомендацій регіонального масштабу (в усіх регіонах і силами всіх експертів-екологів на місцях);

• вишукування додаткових коштів на охорону природи та прискорення будівництва природоохоронних об'єктів, пристроїв, обладнання;

• заборона будь-яких відхилень від екологічних вимог проектів, усіляких дій, що можуть завдати шкоди природі, суворе дотримання рекомендацій ОВНС (Оцінка впливу на навколишнє середовище);

• негайне створення системи екологічного стимулювання для виконання екологічних заходів, як це вже ефективно практикується в розвинених країнах — СІЛА, Японії, Німеччині (стимулювання комплексного використання сировини й вторинної сировини, відходів, запровадження маловідходних та безвідходних технологій);

• урахування громадської думки у вирішенні питань про будівництво промислових, енергетичних, військових об'єктів;

•  активізація діяльності правоохоронних і природоохоронних органів, захист і розширення їхніх прав, перегляд розмірів штрафів і характеру покарань за екологічні злочини відповідно до чинних на Заході, наприклад у США й Німеччині, норм;

активна пропаганда передового екологічного досвіду засобами масової інформації в центральній і місцевій пресі, по телебаченню.

А найголовніша думка, що червоною лінією проходить через цю проблему – це формування в дитини від дня народження  і впродовж усього життя екологічної свідомості та безперервного гуманістично-екологічного мислення з переходом в екологічну діяльність.

ІV. Підсумки уроку.

для чого необхідно охороняти природу?

Чому кожній людині необхідно виробляти в собі екологічний спосіб мислення?

V. Домашнє завдання.

Підготувати міні-проект дослідження території біля власного будинку чи двора на предмет непрямого впливу людини на дану територію

    Повернутись назад на авторську сторінку

Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології