Всі права захищені. АВБУ 2007-2010 рік. Використанні матеріалів тільки з дозволу авторів avbu@ukr.net
Литовка Володимира Вікторовича
м. Ромни, Сумської області, ЗОШ №5

„Екологія людини. Екологічні фактори. Вплив кліматичних факторів на організм людини”


Мета: дати учням загальне уявлення про екологію, ознайомити з екологією людини, завданнями, методами вивчення, розглянути поняття про екологічне мислення. Засвоїти матеріал про екологічні фактори та їх вплив на організм людини. Методом дослідження показати пристосування (адаптації) організму на дію температурного фактора.

Тип уроку: урок у природі з елементами дослідження.

Методи: спілкування з живою природою, бесіда, дослідження.
Основні поняття і терміни: екологічна система, екологічне мислення, абіотичні, біотичні, антропогенні фактори, терморегуляція, тепловіддача, теплоутворення, дезадаптація, гірська хвороба, адаптація, потовиділення.

Обладнання: термометр, барометр, психометр.

І. Організаційна частина.

Інструктаж з техніки безпеки та правил поведінки в природі, а також повідомлення теми, мети, завдання, які необхідно виконати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Які зв’язки існують між людиною та навколишнім середовищем?

Як середовище впливає на організм людини?

Чи може людина змінювати середовище існування?

Який вплив зараз здійснюють учні на навколишнє середовище?

Що ви знаєте про екологію?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель повідомляє учнів про тисячі зв’язків, що виникають між різними видами організмів у природі. Не виняток у цих процесах є сама людина.

Учитель пропонує встановити залежність чисельності кровосисних комах від наявності теплокровних організмів (на даний момент перебування учнів на уроці у природі).

Учні виявляють, що на освітлених місцях комарів мало, а в затінку покриву лісу їх набагато більше. Різних видів ґедзів – навпаки. З іншого боку, кровососами являються тільки особини жіночої статі, яким для дозрівання яєць необхідна кров. Досліджуються інші зв’язки.

Учитель дає уявлення про екологію, екологічну систему, пропонує розглянути поняття екологічне мислення. Він запитує в учнів, чи виникають у них думки про те, що необхідно знищити усіх кровососних комах (якби це було можливим). Якщо таких думок не виникало, то в таких учнів є потенційні можливості для формування в собі основ екологічного мислення.

Учні приходять до висновку про необхідність існування в природі таких тварин, бо вони є джерелом живлення для багатьох інших тварин, а людина тут виступає як екологічний фактор. І тому для вивчення закономірностей існування різних організмів необхідно існування науки – екології (учитель дає коротку інформацію про екологію як науку).

Учитель говорить, що людина – це найскладніший організм живої природи наділений розумом і тому між нею та природою виникають найскладніші зв’язки. Їх вивчає екологічна наука – екологія людини.

Учитель повідомляє по різні екологічні фактори, що діють у довкіллі.

Учні виявляють ці фактори: абіотичні – за допомогою вимірювальних приладів, біотичні – власними аналізаторами. Важлива роль приділяється дослідженню антропогенного фактора (учнями проводяться мінідослідження впливу на довкілля антропогенного фактора.

Учитель характеризує температуру як один із найважливіших абіотичних факторів, а також її вплив на людину в різних умовах та ситуаціях, та різні адаптації організму людини, що виникають при цьому.

Учні вивчають поняття: адаптація, терморегуляція, тепловіддача, теплоутворення. Для вивчення впливу температури на організм учні роблять короткі пробіжки або фізичні вправи, встановлюють зміни, що виникають в організмі. Якщо в день проведення уроку температура повітря не дуже висока, хлопчикам пропонується зняти піджаки, розглянути реакцію шкіри на фізичні навантаження, описати свої відчуття, зробити висновки.

Учитель повідомляє про особливості терморегуляції маленьких дітей і певні проблеми, що можуть виникати при цьому. Він також характеризує загальні (тривалі) адаптації людини на дію високих та низьких температур, рефлекторний характер потовиділення, причини та наслідки дезадаптації або „полярної” хвороби і про способи попередження її.

Учні досліджують взаємодію кількох абіотичних чинників та їх взаємний вплив на відчуття людини. Залежно від стану погодних умов роблять відповідні висновки.

Учитель повідомляє учнів про значення погоди для людини, про вплив її на стан здоров’я, самопочуття, працездатності. Обговорюються особливості самопочуття людського організму в горах (обмін життєвим досвідом), гірську хворобу та її профілактику.

Учитель інформує учнів про відчуте потепління клімату на планеті за останні роки. Це наслідок активної господарської діяльності людини. Тому необхідно зменшувати викиди в атмосферу вуглекислого газу, контролюючи спалювання органічних речовин.

Далі обговорюються проблеми людей похилого віку, тобто їх адаптування до жаркого літа та теплої зими. Пропонуються шляхи вирішення цих проблем завдяки зміцненню імунної системи.

Учні приходять до висновку. Що в кінцевому результаті все зводиться до охорони природи. Бо це найефективніший метод для виходу суспільства з екологічної кризи та успішного вирішення більшості екологічних проблем.

ІV. Підсумки уроку.

для чого необхідно охороняти природу?

Що вивчає екологія людини?

Як людина пристосовується до дії температурного фактора?

Що таке полярна та гірська хвороби?

Яке значення температурного чинника в поширенні людини по планеті?

Чому кожній людині необхідно виробляти в собі екологічний спосіб мислення?

V. Домашнє завдання.

Прочитати § 43, 44 підручника. Скласти правила поведінки в жаркий та холодний періоди року.


Повернутись на авторську сторінку

Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології