Всі права захищені. АВБУ 2007-2010 рік. Використанні матеріалів тільки з дозволу авторів avbu@ukr.net
Авторська сторінка

Литовка Володимира Вікторовича
м. Ромни, Сумської області, ЗОШ №5

Особливості методики проведення уроків серед природи у 7 класі

У людини існує безліч цінностей у цьому житті. Цінність спілкування дитини з живою природою, здатність її відчувати себе частинкою довкілля, можливість впливати (у позитивному сенсі) на неї приходить тільки у зрілому віці, тоді, коли людина починає відчувати короткочасність свого перебування на Землі. Але базові основи цих відчуттів, прагнення до творчості закладаються у шкільному віці. Учитель через урок реалізує початок творчості молодої людини, саму можливість її самореалізації.   

           Кожному зрозуміло, що в діяльності головним критерієм  є право свободи вибору (що вчити, як вчити, скільки вчити). Ніхто із нас не любить дії з примусу, чужі рішення, відсутність вільного вибору. І особливо не хочуть цього діти.

           Екологічний гуманізм як принцип діяльності мислення людини, не зраджуючи, не вбиваючи, не руйнуючи, сприймається дитиною реально, об’єктивно, тільки під час безпосереднього контакту її з природою, коли максимально залучаються до роботи всі сенсорні системи, глибоко аналізуються причинно-наслідкові  зв’язки, забезпечується у повній мірі рефлексія та невербальні методи навчання.

           Урок у живій природі (а не типова екскурсія), вибудуваний на загальних педагогічних принципах: вільного вибору, відкритості, діяльності, зворотного зв’язку, ідеальності, підтверджує реальність життя, його красу, неповторність, безцінність. На таких уроках поглиблюються, урізноманітнюються знання про життя та взаємозв’язки в ньому. Тільки тут можлива безперервна навчальна діяльність на підставі перманентних розумових операцій логічного мислення.

           Учні не тільки спостерігають кольорову гаму живого, але й сприймають осмислено його запах, музику звуків, холод роси, тепло землі. Особливо легко сприймаються дітьми багато різних абстрактних понять глобальних масштабів, які досить важко уявити в об’ємі чотирьох стін класної кімнати. Стає доступним застереження щодо необхідності охорони довкілля.

Вивчення навчального матеріалу в живій природі дозволяє розвивати та закріплювати навички користування деякими навчальними приладами: компасом, психометром, термометром, барометром, біноклем, ручною збільшувальною лупою, польовим мікроскопом. А ще тут ефективно діє оздоровчий момент, рекреаційний фактор. Вільний мовний обмін думками активізує мислення учня природним способом. Тому ставлення до довкілля у дітей із різними формами логіки мислення формується об’єктивне. Досить швидко школярі починають розуміти умовність багатьох понять, таких як „шкідливий”, „корисний”, „отруйний”, „їстівний”. Учні здатні відчути і зрозуміти реальність дії різних екологічних факторів та адаптацій до них організмів.

           На окремих уроках  серед природи можливе проведення  лабораторних та практичних робіт, які виконуються учнями із задоволенням. На таких уроках школярі можуть утворювати групи за інтересами, типами нервової системи, темпераментом, світоглядом. Вони вчаться цінувати час, удосконалюють роботу свого біологічного годинника, підвищують рівень емоційності сприйняття природи.

           Педагогічний геній Василя Сухомлинського започаткував цю форму навчання для початкової школи, назвавши її  „дитина – природа”.

           Найкращий ефект дають уроки в природі, проведені на екологічній стежині, де відпрацьований (досліджений) кожний метр довкілля. Ідеальним варіантом є ділянка території (за населеним пунктом), на якій близько знаходяться різні типи невеликих біогеоценозів. Можна проводити уроки і в мікрорайоні школи, якщо поряд є сквер, парк, квіткові клумби, пришкільні ділянки. Але вибір завжди за вчителем.

           Місце, де відбувається навчально-виховний процес, має бути не далі одного кілометра від школи (15 хвилин ходьби). Перед уроком проводиться інструктаж із техніки безпеки, враховується стан погоди, пора року, неможливість виконання письмових форм роботи, відсутність місць для сидіння, висока динамічність процесу навчання. Краще, якщо уроки спарені.

На екологічній стежині проводяться окремі уроки із конкретної теми, узагальнюючі уроки, екскурсії, навчально-виробнича літня практика.  Необхідність таких занять показують результати тематичного оцінювання, а також анкетування учнів.

           Зловживати такою формою роботи немає рації, адже урок у навчальній аудиторії є базовим, але практичну частину біології необхідно проводити ближче до живої природи. Урок не повинен нести тільки інформативний зміст, але й має бути пошуково-дослідницьким, мати конкретні завдання для учнів.

           Зміст викладеного вище забезпечує активні форми навчання, елементи нових педагогічних технологій, засвоєння краєзнавчого матеріалу. Уроки серед природи закладають у дітей відповідальне ставлення до екологічних проблем, сприяють усвідомленню основ гармонії в природі. Екологічна освіта при цьому стає інформативним фактором, полегшує (через міжпредметні зв’язки) опанування учнями інших предметів. На уроках серед природи закладаються елементи перманентного логічного мислення для  переходу людини на новий, вищий духовний рівень. Такі особливості підходу до викладання уроків біології (при наявності екологічної свідомості та  у школяра) сприятимуть вирішенню  проблеми збереження самої біосфери.

           Обладнання уроків, що проводяться серед природи має свою специфіку: для проведення записів необхідно виготовити із цупкого матеріалу (картон, фанера) міні-парти. Це планшети 40 на 30 см, у яких є захисний файл, прикріплений простий олівець, гумка чи кулькова ручка.

           Кількість уроків, із яких тем, визначає сам учитель. Загальної методики  проведення уроків серед природи не існує. Вона індивідуальна.

           Чим ближче дитина перебуває до природи, тим реальнішою та доступнішою вона є. Всі ми є маленькою частиною макрокосмосу і екосистеми. Тому духовна єдність із довкіллям на уроках серед природи формуватиме в учнів основні принципи екологічного гуманізму:

екологічну свідомість,

екологічне мислення,

екологічну діяльність.

Література:
Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ навчальна книга янтар, 2004.
Сухомлинський В. Сто порад учителеві. – К.: Радянська школа, 1988.
Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології