Всі права захищені. АВБУ 2007-2010 рік. Використанні матеріалів тільки з дозволу авторів avbu@ukr.net
Авторська сторінка

Литовка Володимира Вікторовича
м. Ромни, Сумської області, ЗОШ №5

Осінні явища в житті рослин

Мета: формувати в учнів уявлення про життєві форми рослин (дерев, кущів, трав) взимку; розвивати поняття про пагін та бруньку; навчити школярів визначати дерев’янисті рослини, кущі, трави за їх силуетами та бруньками. Розглядати рослини як об’єкти живої природи, що історично склалися разом із усіма взаємодіями та пристосуваннями до зимових умов.  Виховувати любов та бережливе ставлення учнів до природи, розвивати в них екологічну свідомість як  основу для формування екологічного мислення та культури поведінки у довкіллі.

Місце екскурсії: у системі уроків теми „Загальний огляд рослинного організму”.  Стикова ділянка декількох біогеоценозів, або околиці населеного пункту. Проводиться у позаурочний час.

Тип екскурсії: пізнавально-дослідницький.

Методи: спілкування із живою природою, бесіда, робота в групах, міні-дослідження.

Обладнання: міні-парти (планшети), збільшувальні лупи.

Підготовка до екскурсії.

1. Обстеження місцевості, збір пагонів рослин, які зустрічаються на маршруті.

2. Складання карток для визначення рослин за силуетами крони та розмірами, зовнішнім виглядом пагонів (твердістю, кольором, запахом, формою).

3. Складання карток для визначення рослин за бруньками (формою, розмірами, кольором, запахом).

4. Складання карток для визначення стану рослин та пристосувань до зимових умов.

5.  Повторення теоретичного матеріалу на останніх уроках, що передують темі.

Проведення екскурсії

І. Організаційна частина.

1. Інструктаж із техніки безпеки.

2. Роз’яснення правил поведінки в природі.

3. Повідомлення вчителя про тему, мету екскурсії та завдання, які необхідно виконати у групах.

4. Ознайомлення учнів із маршрутом екскурсії.

5. Утворення окремих груп для дослідження рослин.

6. Вступна бесіда на місці проведення заняття.

Хід екскурсії

           Учитель відмічає, що періодичність у розвитку рослин явище закономірне. Далі пропонується пригадати про те, які зміни відбулися у природі за останні три місяці. Учні відмічають зміни і характеризують теперішній стан спокою у рослин. На конкретних прикладах учитель показує різні приклади пристосувань рослин до зимових умов. Він дає коротку морфологічну характеристику однієї з рослин, що росте поруч та пропонує учням назвати та показати її. Потім описує бруньку пагона рослини. Учні розпізнають бруньку пагона за різними ознаками.

Учні об’єднуються у групи. Кожна з них  одержує картки для проведення невеликих досліджень.  



(Зразок)                      Картка завдання 1, І - варіант

Знайти та визначити на ділянці території рослину за ознаками бруньки та пагона;

Бруньки покриті тільки однією лускою у вигляді шапочки, яка при набуханні спадає. Листкові бруньки притиснуті до пагона, але кінчик відігнутий. Бруньки розміщені на пагоні почергово. Вони мають із боків яскраві виступи, квіткові бруньки бурого кольору. Молоді пагони світло-зелені, а старі – оливково-бурі (червоними не бувають).

(Верба козяча)

(Зразок)                     Картка завдання 2, І – варіант


Знайти та визначити на ділянці території рослину за ознаками силуету, форми крони, стебла;

Дерево із неправильною кроною. Гілки згинаються дугою донизу (але не звисають) і закінчуються дрібними гілочками, які надають кроні ажурності. Річні пагони світло-коричневі, а старі – темно-коричневі. На стеблі видно сочевички. Кора на молодих стеблах гладенька.

(Липа серцелиста)

(Зразок)                 Картка завдання 3, І – варіант

Визначити стан зимування дерев, кущів, трав’янистих рослин на ділянці території: - кількість і щільність зростання рослин різних життєвих форм;

наявність не опалих листків;

колір однолітніх пагонів;

ступінь сформованості верхівкової бруньки;

ступінь пошкодження їх тваринами;

наявність грибів-трутовиків;

сухі гілки, рослини;

плоди та насіння (територію поширення);

умови зимування трав’янистих рослин (товщина зимового покриву, стан ґрунту).

Підведення підсумків міні-досліджень.

Учитель коментує результати кожного завдання та робить відповідні висновки. Учні роблять відповідні записи, готують звіт про екскурсію, відмічають особисті враження, які базуються на чуттєво-емоційному сприйнятті природи і як результат спілкування з нею.

Результати екскурсії використовуються на наступних уроках.

Повернутись на авторську сторінку

Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології