Всі права захищені. АВБУ 2007-2010 рік. Використанні матеріалів тільки з дозволу авторів avbu@ukr.net
Литовка Володимира Вікторовича
м. Ромни, Сумської області, ЗОШ №5

Реалізація мотиваційного компоненту уроку біології
      

           В основі розвитку і становлення кожної молодої людини лежить мотивація пізнавати світ. Це  прагнення  (на відміну від тварин у яких мотивація навчання суто біологічна) несе соціальне наповнення, підпорядковане певним нормам моралі й духовним началам реалізується в різних дітей не однаково.

           У школяра початкової школи прагнення вивчати природу стійко закладається в свідомості учителем. Але вчитель початкових класів викладаючи декілька предметів просто фізично не може  приділяти багато уваги природознавству. Тому маленький школяр підсвідомо обирає активний шлях вивчення довкілля через своїх батьків та засоби масової інформації, рідше – за допомогою дитячої книги.

           В цьому віці психіка дитини має властивості пластиліну, адже будь-які дорослі люди для неї є вчителями, що мають великий авторитет та здійснюють значний вплив. Інтерес вивчати природу дуже великий у 5 класі. Пізніше він почне поступово знижуватися з багатьох причин: фізіологічних, психічних та ін.

           Перед учителями біології поставлено складне завдання: не дати згаснути пізнавальному вогнику в очах дітей, активно формувати позитивне ставлення до навчання взагалі і конкретно до біології для мотивації пізнання природи та її захисту.

           Мотивація активізує аналітично-синтетичні функції головного мозку, формує в свідомості морально-етичні цінності, будує особистість, виробляє  певні адаптаційні якості.

           Базова складова мотивації є завжди гуманістичною. Стосовно біології, то це екологічний гуманізм –  особливий  філософський принцип діяльності учителя і учня, які разом забезпечують навчання як єдиний, цілісний процес.

           Дуже велику увагу мотиваційним процесам навчання приділяв класик вітчизняної педагогіки Василь Сухомлинський. Він говорив про те, що навколо учня необхідно створювати гуманістичний простір, де для навчання та виховання є лише позитивні чинники. Навчання і виховання базуються на високій моральності усіх  суб’єктів педагогічного процесу. В особистий світ дитини ніхто не має права втручатися. У навчанні не сприймати шаблону і тільки частково вважати доцільними методичні стандарти та модні течії. Тут головним є науковість, але не догматична. Це тільки основні педагогічні принципи великого вчителя.

           А ще з творчого надбання Василя Сухомлинського мною вибрано більше 300 педагогічних заповідей, у 90 % яких червоною ниткою проходить мотивація навчального процесу. Заповіді й принципи є основою будь - якого навчання.

           Соціальні зміни, еволюційні та кризові явища, час, приносять нові віяння в педагогічний процес, вимагають певних модернізацій, інших поглядів та рішень.

           Мотиваційний компонент сучасного уроку біології базується на шести педагогічних технологіях.

Гуманістична технологія. В Сухомлинський).

Технологія „Дитина – природа”. (В. Сухомлинський).

Технологія „Створення ситуації успіху”. (А. Бєлкін В. Сухомлинський,)

Технологія дослідження. (В Андрєєв М. Кларін,).

Технологія колективного виховання (І. Іванов, В. Сухомлинський).                                   

Сугестивна технологія ( Г. Лозанов).

На уроці доцільно комплексно застосовувати  елементи кожної з них.

           Домінуючою технологією є екологічний гуманізм, який дає дитині широкі можливості для самореалізації та творчого розвитку.

           Конкретно технологія реалізується:

-   через нестандартні форми проведення уроків:

-  через проведення окремих уроків на відкритому повітрі;

-  через часткове проведення деяких уроків на відкритому повітрі;

-   проведення уроку на екологічній стежині;

- через виконання деяких лабораторних та практичних робіт на екологічній  стежині;

-   через широке використання додаткової інформації біологічного змісту з засобів масової інформації;

-   через ширше використання на уроках живих об’єктів;

-   через створення робочих кабінетів - музеїв природи;

- через формування в коридорах навчального закладу кількох живих куточків;

-  через початок уроку  короткою характеристикою екологічного стану класу, території школи, мікрорайону, стану здоров’я учнів на даний момент;

- через  прогнозування дії факторів та явищ на живий об’єкт, людину чи природне угрупування ;

- через зацікавлення дітей сучасними проблемами здоров’я людини;

- через пропозиції учням виконувати деякі види робіт у вигляді невеликих біологічних та екологічних     проектів;

-  через заохочення оцінкою будь-якої творчої роботи школяра на уроці;

-  через повну відмову від виставлення оцінок початкового рівня;

- через стимулювання творчої активності дитини  (відмова від оцінки 12);

- через рідше  застосовування колективного пошуку способів розв’язання певних проблем,  уникнення проведення роботи в групах ;

- через приділення більшої уваги диференціації та індивідуалізації навчання, але не виховання;

-  через написання учнями рефератів та підготовку різних повідомлень.

           Реалізація мотиваційного компоненту біології в кожного вчителя повинна бути індивідуальною й адаптованою до психофізіологічних особливостей дітей даної школи, але в  будь-якому випадку повинна опиратися на гуманістичні начала.

Повернутись на авторську сторінку

Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології