Всі права захищені © АВБУ. Використання матеріалів в комерційною метою тільки з  дозволу автора avbu@ukr.net
Авторська сторінка
При використанні матеріалів посилання на автора і сайт обов’язкове
Князева Олена Володимирівна

Програма для 10-го класу: знання? вміння? навички?
- Практичні роботи №2 і №5 мають бути вилучені з програми як несумісні зі змістом програми...
- У 10-11 класах має бути мінімум 2 години на тиждень незалежно від рівня і профілю...


    Як на мій погляд, змінена програма для 10-го класу має суттєві переваги перед тією, що була пропонована для 12-річної школи. По-перше, вилучені семінари (їх, зрозуміло, вилучило б саме шкільне життя, однак, краще, коли  це зроблено офіційно); по-друге, збережені позитивні аспекти програми - сучасність, послідовність і науковість.
Без сумніву, однак, і те, що програма 10-го класу - найслабша ланка у ланцюгу шкільної біологічної освіти. Найбільш яскраво докази цьому можна побачити познайомившись із  програмою для профільних класів. Якщо коротко, то слабкість ланки у відсутності кадрів (педагогічні виші не надають освіту, яку вимагає програма), у складності комплектації кабінету під програму та в необхідності і, водночас, реальній відсутності фахового лаборанта для цього свята біологічної освіти. До речі, багато вчителів, ознайомившись з програмою для профільних класів, називають її святом хімічної, а не біологічної освіти.
   
    Однак, повернімося до програми для рівня стандарту. У новій редакції програми, запропонованій МОН для нової 11-річної школи є  дві практичні роботи, які в режимі "швидкої допомоги" необхідно вилучити з програми.  

    Одна з них - робота №2 Ознайомлення з інструкціями з використання медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки. Друга - робота №5 Порівняння симптомів захворювань, які викликаються вірусами і бактеріями.

    Деякі змістовні компоненти цих робіт ми внесли для опрацювання у робочий зошит ще у 2005 році. Між тим, окремими практичними роботами, тобто роботами, на яких формуються уміння і навички, вищеназвані теми бути не можуть. З тієї простої причини, що у змісті програми не закладені необхідні фармацевтичні та медичні знання.  Назва роботи №5 для лікарів звучить тотожно "середній температурі по лікарні", тому що у медицині такого узагальненого підходу до вірусних і бактеріальних захворювань, до їх симптомів та їх порівняння,  немає. Тим більше, що через 2-3 дні сучасні вірусні захворювання (при наймі, респіраторні) ускладнюються бактеріальними. Бажаючи посилити тенденцію практичного спрямування знань, достатньо було всебічно вивчити  грип.  Зайве говорити про те, що не фахові знання, навички з проблеми порівняння симптомів захворювань, можуть стати у подальшому житті причиною прийняття небезпечних рішень щодо свого здоров'я.

    На жаль, осторонь уваги програми знов залишилася проблема туберкульозу. По мірі своїх сил ми компенсували цей недолік у зошиті.
   
    Говорячи про нові програми і запропоновані в них лабораторні і практичні роботи не можна не згадати про проблему методичних розробок. Як на мій погляд, кожна нова складова змісту і кожна нова лабораторна або практична робота мають мати докладний супровід від авторів програми, який би складався, при наймі, з трьох частин: інформаційна (теоретична) складова, методика викладання теми (орієнтовна), методика проведення роботи (цілком визначена). Можливо, що, ознайомившись з методикою проведення вищеназваних практичних робіт від автора програми, вчителі побачили б те зерно, яке не розгледіли за назвами робіт.
   
    Взагалі, проблема незабезпечення нововведень програми науково обґрунтованими методичними розробками є загальною для всіх курсів шкільної біологічної освіти. Докладно про нові лабораторні і практичні роботи та їх методичне забезпечення  читайте у статті "Як практично провести практичну?"

    Насамкінець про сумне: про знання, які за програмою мають отримати учні у 10-му класі. Профільну програму навіть не згадую. Достатньо зупинитися на програмі стандарту. Нижче подаю без скорочень  тему 2 програми, яка розрахована на 6 годин.
















































    Враховуючи, що більшість з нас має у 10-му класі 1 годину на тиждень, цю тему, відповідно, необхідно пройти за 4 години. У темі є  лабораторна і практична, які, як мінімум, необхідно оформити. Таким чином, на все про все (та, яке все!) залишається 2 години. Без коментарів.

    Знов є привід радіти новій редакції програми: у старій (для 12-річної школи) на цю тему було 5 годин (при 1,5 годин на тиждень), з яких три лабораторні і одна практична. Тобто на "все про все" часу взагалі не залишалося.

    Як бути? Не вчити тему не можна, тому що це - сучасна біологія. Вивчити (читай, ознайомитися!) - неможливо, тому що працюємо із сучасними учнями у непрофільних класах.

    Бачу такий шлях вирішення проблеми: у 10-11-му класах, незалежно від рівня і профілю, мають бути заплановані мінімум 2 години на тиждень. При чому такі дві години, які не стануть 1,5 або 1. (Ми всі свідки тому, як 3 годинами біології у 9-му класі тихо стали 2,5 і, навіть, 2). Про невідворотність процесу зменшення годин у 9-му класі 12-річної школи ми попереджали МОН ще у 2005 році.

    Крім того, деякі теми, зокрема, тема 2, мають бути принципово спрощені (зразком може бути викладення теми у підручнику п/р Ю.І.Полянського, 1989р., Москва "Просвещение").

    Біологічна освіта, екологічне мислення, свідоме відношення до здоров'я - реальні риси європейської держави. Шкільний курс біології, зокрема, теми 10-го класу, обіймають всі сучасні погляди в науці. Маємо бути переконаними у необхідності нашої роботи і відстоювати право нового покоління вивчати біологію, а не робити вигляд, що ми викладаємо, а діти вивчають за 1 годину на тиждень.


Пропозиції статті передані листом до МОН



Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Вчителям біології
Тема 2. Цитоплазма клітин.
Складові цитоплазми:   
цитозоль (гіалоплазма), цитоскелет, мембранні і немембранні органели, включення.
Будова і функції цитоскелету, роль його складових в  просторовій організації клітин, в організації рухів в клітині та руху клітин.
Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
Реакції проміжного  обміну речовин, що відбуваються в цитозолі,  на прикладі гліколізу.
Хімічний склад, будова і функції рибосоми. Синтез білків. 
Будова і функції  одномембранних органел клітин
( гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі )
Будова і функції  двомембранних органел клітини. Функції мітохондрій. Клітинне дихання.
Функції пластид.
Фотосинтез.  Значення фотосинтезу. 

Учень (учениця) називає:
- складові цитоплазми;
- мембранні і немембранні органели і включення клітини;
-процеси, які відбуваються в цитоплазмі клітини;
наводить приклади:
- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;
розпізнає:
- компоненти клітин на схемах;
характеризує:
- хімічний склад і функціональне значення цитозолю;
- роль цитоскелету в організації рухів в клітині і рухів клітин;
- роль клітинного центра в організації цитоскелету;  
- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;
- процеси гліколізу, біосинтезу білка, фотосинтезу; клітинного дихання;
- будову і функції одномембранних і двомембранних  органел;
- значення гліколізу; процесів анаеробного і аеробного дихання;
- значення фотосинтезу, його планетарну та космічну роль;
порівнює:
- процеси, які відбуваються в цитоплазмі про - і еукаріотів;
спостерігає та описує:
- рух цитоплазми у клітинах рослин;
розв'язує:
- елементарні вправи з трансляції;
застосовує знання:
- про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;
- про будову клітин для доказу єдності органічного світу;
робить висновок:
- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються  в клітинах організмів різних царств живої природи.


Лабораторна робота:
№ 4. Рух цитоплазми в клітинах рослин.
Практична робота:
№ 4. Розв'язання елементарних вправ з  трансляції