Колегія МОН України “Стан і перспективи розвитку біологічної освіти” від 22.12.05: до і після...

Це було як свіжий вітер надії… Осінь 2005 року. На сайті МОН України було оголошено про збір думок вчителів на колегію “Стан і перспективи розвитку біологічної освіти”.

           Вчителі біології вдячні тим особистостям, хто на самому високому офіційному рівні розпочав роботу по оздоровленню біологічної освіти.

Відкритий лист (від 22.11.05)

                                                                        Першому заступнику Міністра
                                                                        Жебровському Борису Михайловичу
                                                                        вчительки біології Князевої О.В.

ПРО ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Мета мого звернення – підтримати зацікавлених у реформі шкільної біологічної освіти.

           Не зайве нагадати, що сучасний світ вимагає біологічної грамотності починаючи від розв’язання побутових проблем і закінчуючи проблемою зсуву акцентів відносин з природою з антропоцентристських на користь біоцентристських. За матеріалами ЮНЕСКО, біологічна неграмотність загрожує людству. Тому як аксіому приймемо необхідність і актуальність біологічної освіти у школі.

           Згадаємо, також, і про те, що головна фігура освітянського процесу – ДИТИНА. Це твердження вимагає прийняти як аксіому те, що біологічні знання необхідно використовувати як інструмент могутньої виховної сили.

           Нижче коротко про деякі проблеми шкільної біологічної освіти.

І. Програма для 12-річної школи.

   1. У програмі недотримані принципи:

а) взаємозв’язку і взаємозалежності будови і функцій

(наприклад, програма для 7-го класу пропонує спочатку вивчити функції рослинного організму, а потім, що то воно таке «рослинний організм» і яка його будова);

б) цілісності і наступності біологічних знань

(наприклад, еволюцію людини у 9-му класі пропонується вивчати за два роки до вивчення основ еволюційного вчення);

в) рівномірності навантаження

- по годинах

(наприклад, тему «Клітина» у 10-му класі пропонується вивчати 15 годин плюс 5 годин на вивчення одноклітинних організмів, а тему «Біосфера» в 11-му класі – 5 годин).

Бомба сповільненої дії – три години на тиждень вивчення біології у 9-му класі, курс «Людина». Чому? Тому що три години на тиждень стануть незвичним тиском на систему «9-й клас», система прагнутиме стабільного стану і, рано чи пізно, повернеться до двох годин біології на тиждень;

- по змісту

(наприклад, за 7 годин вивчення теми «Індивідуальний розвиток організмів» учні 11-го класу мають «характеризувати», «пояснити» тощо 30  різноманітних питань. Ось деякі з тридцяти: «вікові особливості психічної діяльності та поведінки людини», «чергування поколінь у життєвому циклі організмів»);

г) відповідності форми і змісту

(наприклад, у програмі 11-го класу змістом теми «Генотип як цілісна система» є вивчення селекції та біотехнології; у програмі для 7-го класу поняття «Розмноження рослин» не входить у перелік функцій рослинного організму);

    2. Програма перевантажена як за об’ємом так і за змістом.

Об’явлена відмова від зайвої деталізації не є реальністю (наприклад, для того, щоб застосувати знання «для обґрунтування необхідності дотримання режиму праці й відпочинку», учні 9-го класу попередньо мають вивчити функціонування підкоркових ядер головного мозку, його ретикулярної та лімбічної систем);

Складні та об’ємні теми «заховані» у незвичних місцях (наприклад, у темі «Розмноження рослин» необхідно пояснити розмноження спорами, а самі спорові рослини учні 7-го класу вивчатимуть пізніше);

    3. Програма не має методичної, методологічної та світоглядної цілісності.

Всі вищеозначені зауваження не стосуються програми для 8-го класу 12-річної школи. Вона відрізняється у кращий бік системністю, елементами біоцентризму, історичним (еволюційним) підходом та екологічністю.

   4. У програмі не використані можливості інтеграції біології з іншими науками та практичного спрямування біологічних знань.

   5. Програма має і зовсім несподівані пропозиції: так, в 11-му класі пропонуються 11(!) семінарів, наприклад, на тему «Форми розмноження організмів».

Висновок: Пропоновані матеріали під назвою навчальної програми з біології для 12-річної школи можуть бути запроваджені лише як експериментальні за згодою вчителя і батьків, а не мати обов’язковий характер для всіх шкіл України.

Пропозиції:
На основі конкурсу затвердити інші (2-3) програми з біології для 12-річної школи. Вчитель, батьки і учні повинні мати право вибору.

Програми приймати до розгляду тільки у сукупності з готовністю авторів програми прийняти участь у створенні відповідного підручника. (Щоб не повторилася вкрай сумна ситуація з діючими програмами для профільної школи: програми для 11-го класу є, а підручника немає!)

До створення програм залучати вчителів, для їх рецензування – науковців, а не навпаки.

Конкурс необхідно провести до травня 2006 року, щоб був час у вчителів на знайомство і вибір.

ІІ. Діюча програма з біології.

   1. Перевантажена, зайве деталізована тощо.

    2. Форс-мажорна ситуація в 11-му класі профільної школи: програма є, а підручника немає! (Факт достойний повторення у листі).

    3. Діюча програма для профільної школи містить всі недоліки означені у програмі для 12-річної школи.

Висновок: нова програма для 12-річної школи повторила всі недоліки діючої програми для профільної школи.

Пропозиції:

Надати вчителям чіткі документальні підтвердження щодо можливостей і рамок творчого підходу (читай змін, скорочень, адаптацій) до діючої програми, особливо до програм для 10 та 11 класів.

Зобов’язати авторів програм для профільної школи розробити і розповсюдити по школах методичні рекомендації щодо проведення лабораторних і практичних робіт, які досі не зустрічалися у шкільних програмах.

Зобов’язати авторів програм для профільної школи розробити і розповсюдити по школах допоміжні інформаційні матеріали щодо питань, які досі не зустрічалися у шкільній програмі.

Вчителів, які в освітянській пресі друкують методичні матеріали, що закривають «дірки» організації біологічної освіти у 10-му та 11-му класах, вважати співавторами програм з відповідною винагородою.

ІІІ. Підручники.

Вчителі не мають вибору підручників, які б представляли різні підходи до реалізації біологічної освіти.

Ті підручники, що є сьогодні у школах, не відповідають (слідом за програмами) сучасному рівню біологічних знань. Виняток становлять підручники, створені Д. Шабановим із співавторами.

Пропозиції:

Залучати до створення підручників учителів, до рецензування – науковців, а не навпаки.

Надати право вибору дітям, учителям і батькам, створивши декілька різних підручників одного курсу.

Альтернативні підручники мають базуватися на єдиних наукових і світоглядних позиціях, а відрізнятися підходами до методик, структури тощо.

Підручники приймати на конкурс у комплекті із програмою та необхідними навчально-методичними посібниками.

Конкурс необхідно провести до травня 2006 року, щоб був час у вчителів на знайомство і вибір.

Під цим листом поставили б свої підписи дуже багато вчителів, але специфіка нашої роботи не дозволяє часто збиратися для обговорення болючих питань. Особливості національної організації біологічної освіти зайшли так далеко, що багато хто з нас вже й не вірить у розумні зміни відповідно вимогам часу.
Нас багато, ми не разом, - нас легко подолати! 

22.11.05

З повагою, надією на краще,
вчителька біології вищої категорії, вчитель-методист,
автор навчально-методичних посібників серії НООСФЕРА
КНЯЗЕВА Олена Володимирівна.

 

Доповідь на Колегії МОН України 22.12.05.

Доповідь підготовлена робочими групами вчителів різних регіонів України.
Озвучена на колегії вчителькою біології Князевою О.В.

ПРО ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Біологія визначає сьогодні ступінь розвитку науки і культури людства. 

За матеріалами ЮНЕСКО, біологічна неграмотність загрожує людству. Тому як аксіому приймемо необхідність і актуальність біологічної освіти у школі.

На жаль, маємо визнати той факт, що особливості організації біологічної освіти у середній загальноосвітній школі України потерпіли повний крах.

Доказами цього є:

1. Навчальний план, у якому передбачено протягом 11 років навчання на біологію 10,5 годин на тиждень. Тоді, як на математику — 45 годин, а на іноземну мову —24,5. У плані 12-річної школи співвідношення практично таке ж.

           При такій кількості годин лишаються незадіяними потужні виховні можливості біологічних знань. Якомога раніше дитина має право знати про цінність і неповторність життя, про цінність і неповторність її самої, про різноманітну поведінку тварин, про космічну роль тварин і вже на цій базі формувати суто людські поняття честі, моралі, патріотизму тощо. 

           Не є ефективним навантаження в 1 годину у класах небіологічного профілю. Сучасного випускника необхідно розглядати не як майбутнього інженера чи лікаря, водія або письменника, а як особистість, що розуміє цінність життя, неповторність кожного живого організму, вміє співіснувати з природою у гармонії, або, як особистість, яка споживацькі антропоцентристські настрої ставить вище і вестиме відповідний спосіб життя. Саме тому у всіх профілях біологія має бути представлена мінімум 2 годинами.

Цікаво, як ми втратили години біології у 6-му класі 12-ріної школи, — нас про це просто повідомили тоді, коли вплинути на ситуацію було вже неможливо!
           То ж, з якого віку вчити біологію? Розрізнено і несистематично діти вивчають біологію вже у дошкільних закладах. Потім у різних курсах молодшої школи. Таких як: "Основи здоров’я", "Я і Україна". У середній школі частково — у курсі "Природознавство", "Валеологія", "ОБЖЗД".

           Ми пропонуємо ввести вивчення біології з 1 по 12 класи, як єдиного повноцінного предмету за концентричною (спіральною) структурою.

           Ми наголошуємо, що саме біологія є глибоко гуманітарною, з величезними можливостями інтеграції, сучасною наукою.

2. Другою проблемою, яка закріплює другорядність у шкільній освіті України  предмету біологія, є Структура  і зміст програми.

Програма є сукупністю окремих курсів ботаніки, зоології, тощо, якби не намагалися називати їх одним словом "біологія". Сучасний підхід до вивчення біології вимагає цілісної картини живого, їх взаємозв’язків. Такий підхід можливо реалізувати знов таки за допомогою концентричного (спірального) курсу.

Програма надзвичайно перевантажена.

Прикладів цьому багато. Курс шкільної біології за діючою і пропонованою для 12-річної школи є лекційним. Тобто часу на обговорення, дискусії, екскурсії, спостереження, творчі проекти, що там казати, — на ґрунтовний контроль знань, — просто немає! Важко уявити таку ситуацію у предметі, де питань більше, ніж відповідей, де що не кожного дня наука відкриває нові і нові можливості у медицині, біотехнології тощо.

           Окремо необхідно сказати про невідповідності, які неприємно дивують у програмі. Наприклад, у програмі 11-го класу є тема "Генотип як цілісна система". Змістом цієї теми є взаємодія генів. Однак програма стверджує, що у цій темі необхідно вивчати біотехнологію і селекцію. Дивно, що ця та інші невідповідності перейшли з діючої програми до програми для 12-річної шкли. До речі, цей приклад водночас показує і далекість програм від поняття сучасні. Така тема, як "Біотехнологія", зрозуміло, має право розглядатися самостійно.

           У програмі старшої школи зустрічаються, як яскраві клаптики на старій ковдрі, питання сучасної біології.

           У програмі не використані можливості інтеграції біології з математикою, фізикою, інформатикою. Особливо яскраво це видно на програмах для профільної школи. Вчителі профільних предметів, які аналізували програми на наше прохання, так і не змогли знайти перехрестя. Хоча інтеграція генетики, історії та літератури в 11 класі лежить просто на поверхні. Не говорячи вже про такі питання, як "Біологічна система з точки зору кібернетики", "Прогресивна еволюція і другий закон термодинаміки" тощо.

           Програма 12-річної школи має і зовсім несподівані пропозиції. Так, в 11-му класі пропонується провести 11(!) семінарів. При цьому перевантаження за об’ємом і змістом залишається.

           Отже, незважаючи на багаточисельні зміни, які вносилися до програми останніми роками, емпіричний, описовий підхід до навчання залишається домінуючим, як і 50 і 100 років тому.

Ми пропонуємо механічно спростити існуючу програму з біології, створити принципово нові програми для профільної школи, розглянути можливість створення альтернативної програми для вивчення біології з 1-го по 12–й класи.. 

З огляду на вищесказане, ми вважаємо передчасним проведення єдиного тестування з предмету біологія для випускників шкіл у найближчі два роки.

Окремо необхідно зупинитися на курсах "Екологія" і "Психологія" Вони могли б бути інтегрованими курсами у 12 класі 12-річної школи.

Програма не має практичного спрямування. Адже не можна вважати практичним спрямуванням просте збільшення Практичних і Лабораторних робіт. Маємо давати учням такі знання, які вони могли б використовувати у своєму житті, бути компетентними у питаннях біології.

При цьому необхідно створити відповідну матеріальну базу кабінету для виконання різноманітних Практичних і Лабораторних робіт, а не зменшувати кількість робіт з причини відсутності матеріальної бази.

3. Проблема матеріального забезпечення кабінетів — третя з проблем, які утримують розвиток біологічної освіти у школі.

           Звісно, ми б бажали обладнання кабінетів сучасними комп’ютерами, DVD, програмами, але реальною на сьогодні є проблема відсутності мікроскопів та лабораторного обладнання.

4. Четвертою проблемою є навчально-методична література. Підручники є, але складність мови (ми не маємо на увазі складну наукову мову), помилки, об’єм роблять їх непридатними до використання. На жаль, вчителі приречені працювати за підручником, який приходить централізовано і безкоштовно.  А підручник, якому вчитель надає перевагу, не завжди можуть придбати батьки. Така ситуація, наприклад, з підручниками зоології Межжеріних і Дмитра Шабанова зі співавторами.

В 11-му класі профільної школи взагалі форс-мажорна ситуація,  — програми нові є, а підручника немає зовсім, навіть за ринковими цінами!

           Ми пропонуємо створювати підручники у комплекті з програмами. Пропонуємо випускати декілька підручників за певною програмою з однаковими стартовими тиражами. Необхідно залучати до створення підручників і програм учителів.

       Неабияку небезпеку несуть у собі різноманітні навчально-методичні посібники, які не мають грифу МОНУ, але широко видаються і розповсюджуються видавництвами України. Бажано, щоб до учнів потрапляла лише література, що має гриф МОН України.

5. П’ятою і останньою у моєму виступі, але не останньою по факту, є проблема  відсутності в існуючій і пропонованій на 12-річну школу програмі чіткого методологічного та світоглядного підґрунтя. Біологія, дійсно, наука, яка має питань більше, ніж відповідей, але це не означає, що в рамках однієї програми можливе перемішування світоглядних позицій. Інша мова з можливістю (і необхідністю!) розглядати якомога більше різних поглядів на появу і розвиток живого, на появу людини, майбутнього людства тощо.

Загальним висновком зі всього сказаного є:

Програми, навчальний план, підручники та матеріальна база шкільного предмету біологія не відповідають вимогам часу, рівню розвитку українського суспільства, рівню розвитку науки біологія, природній потребі дитини цікавитися собою і світом навколо себе.

Загальна пропозиція:

Просити Міністерство освіти і науки України створити принципово нову концепцію біологічної освіти, яка б була альтернативною до існуючої і в якій були б вирішені проблеми навчального плану, програм, навчально-методичних посібників тощо, про які говорилося вище.

Такою альтернативою могло б бути вивчення цілісного курсу БІОЛОГІЯ з 1-го по 12-й клас у циклічній (спіральній) структурі.

Позитивними тенденціями у розвитку біологічної освіти є:

1. Наявність у Базовому компоненті дошкільної освіти структура і зміст біологічної освіти розроблений з урахуванням досягнень світової педагогіки, психології, філософії та біології.

2. Наявність оригінальних, апробованих на практиці програм спецкурсів і факультативів біологічного спрямування, які друкувалися, зокрема, у газетах "Завуч" та "Біологія" Шкільний світ.

3. Робота вчителів, які всупереч проблемам, зберігають вогонь любові до біології та природи.

Маємо надію на краще у новому астрономічному і новому навчальному році. Вітаємо всіх зі святами, що наближаються!





Доповідна записка
Про стан та перспективи розвитку біологічної освіти в Україні
Перший заступник Міністра                                                            Б.М. Жебровський

Модернізація сучасної освіти передбачає також модернізацію змісту шкільної біологічної освіти, переорієнтації цілей навчання, перебудови її структури, впровадження нових технологій вивчення предмета, інтеграції та диференціації знань, формування цілісних уявлень про природу.

На перший план наукових досліджень виходять загадки і таємниці живої природи. Розшифрування генетичного коду, перші досліди з клонування живих істот, створення штучних органів, розробка генетичне модифікованих продуктів харчування на сучасному етапі більше вражають нашу уяву, ніж супер-новинки техніки. Як стверджують спеціалісти, саме цим напрямам у майбутньому буде надаватися пріоритетного значення.

Особливо важливим стає оволодіння людством знаннями природничих наук, а серед них - біологічними знаннями, знаннями про розвиток людської цивілізації. Саме тому біологію визнано наукою XXI століття. Ця наука, як ніяка інша, визначає напрями людської діяльності, корегує їх.

Які ж проблеми вирішує сучасна біологічна освіта в Україні? Чи забезпечує вона знаннями, які допоможуть вибрати оптимальну життєву стратегію і тактику в сучасному технократичному світі? Аналіз навчальних планів, програм, підручників, посібників, матеріально-технічної бази вивчення біології дозволяє стверджувати про ряд досягнень, а також суттєвих проблем шкільної біологічної освіти та у підготовці майбутніх вчителів.

Аналізувати стан біологічної освіти можна по вертикалі - починаючи з дошкільної ланки, загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів до самоосвіти і освіти дорослих впродовж усього життя. А також по вектору забезпеченості, і не стільки матеріальної, як змістової.

Частина з них вирішені. Розроблено:

1. Базовий компонент дошкільної освіти.

2. Державні стандарти початкової, базової та повної загальної середньої освіти.

3. Державний стандарт вищої освіти.

4. Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів.

5. Навчальні програми з біології.

6. Підручники, навчальні посібники для учнів та студентів, методичні посібники для вчителів. Більш детально.

Базовий компонент дошкільної освіти

Зміст структурних складників Базового компоненту дошкільної освіти України „Природа", „Люди" та „Я Сам" спрямований на створення сприятливих умов для відкриття та освоєння дошкільником двох основних життєвих реалій - власного „Я" та навколишнього світу. На практиці є чимало прикладів успішної реалізації завдань дошкільної освіти.

Державний стандарт початкової освіти

Цей документ передбачає розвиток природничих знань у освітній галузі „Людина і світ", де враховується наступність у зв'язках між дошкільною та початковою освітою. Основи природничої освіти розкриваються змістовими лініями: людина, нежива природа, жива природа, планета Земля, рідний край. Навчальні програми з біології для 11-річної школи

Викладання біології в основній школі (6-9 класи) здійснюється за оновленою (2001 рік) навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, У старшій школі (10-11 класи) функціонують новостворені (2004 рік) програми з відповідних напрямів та профілів навчання, розроблені згідно нових типових навчальних планів (додаток 1).

Зміст шкільного курсу біології був доповнений інформацією, щодо різноманітності рослинних та тваринних організмів, мікроорганізмів, вірусів;

розширено розділ фізіології вищої нервової діяльності; екології. Запропоновано вивчати еволюційну теорію на основі знань з генетики. Також у програму включено деякі питання біотехнології, клонування організмів.

За період існування нашої держави програми перероблялись тричі. Було посилено практичне їх спрямування за рахунок збільшення кількості практичних та лабораторних робіт. В останній редакції програми набула трансформації і її структура. Започатковано конструювання змісту навчальної теми за діяльнісним підходом - вимоги до знань та вмінь учнів, що можуть виражатися у різних видах навчальної діяльності (інтелектуальних, практичних тощо): називати, наводити приклади, характеризувати, обґрунтовувати, пояснювати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими в програмі основними вимогами до знані і вмінь учнів, учитель має змогу оцінити навчальні досягнення учнів.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти та навчальні програми для 12-річної школи
Програми з біології для 12-ти річної школи складені на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

У курсі 10-11 класів знайшов подальший розвиток підхід до конструювання змісту навчального предмета навколо провідних біологічних ідей; багаторівнева організація живого, цілісність і саморегуляція живих систем, ідея еволюції, взаємозв'язок будови та функції, організму І навколишнього середовища. Біологічні ідеї об'єднують окремі знання у систему, забезпечують їх інтеграцію, що полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність запам'ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.

У структурі програми передбачена логіка пізнання живої природи від загального до конкретного, що уможливлює розвивальний характер навчання і сприяє формуванню теоретичного мислення учнів (навчальні теми передбачають дедуктивний шлях пізнання, учні вивчають загальний план будови об'єктів, процесів, а потім їхні конкретні вияви; вивчення функцій живого передує вивченню будови тощо).

Варто підкреслити; що у цих програмах спостерігається динаміка навчального змісту у напрямку його спрощення, наповнення життєво необхідними знаннями та уміннями, включення досягнень біологічної науки та переструктурування окремих її розділів, що без сумніву, сприятиме оптимальному засвоєнню його учнями.

Профільне навчання

Зміст діючих програм з біології для профільного навчання у 10-11 класах передбачає врахування інтересів та нахилів учнів.

Динаміка розвитку біологічного профільного навчання має позитивний характер. Наприклад, з 2001 до 2005 року кількість учнів старшої школи , які навчаються у класах біолого-хімічного профілю зросла більше ніж у два рази (додаток 2).

Підручники та посібники з біології

Авторськими колективами створено і мають відповідний гриф 17 підручників з біології для 6-11 класів, за державні кошти видавалось 9 (1 до 2000 року) назв підручників.

Забезпеченість підручниками з природничих дисциплін, виданих за кошти державного бюджету, у поточному навчальному році становить 90,1%, у тому числі з біології - 63,5 %; природознавства -152 % (додаток 1).

Крім того, видавництва України ініціюють видання підручників за свої обігові кошти. Багато таких підручників отримали високу оцінку передових вчителів, учнів та методистів, які проводили їх апробацію. Проте державне замовлення на ці підручники відсутнє.

Для забезпечення потреб вчителів, особливо молодих фахівців, створюються різноманітні методичні посібники. Через відсутність державної підтримки таких видань, їх тиражі незначні (2-5тис примірників).
Матеріально-технічне забезпечення

Успішність діяльності природничої освіти залежить від матеріального та технічного забезпечення, якості засобів навчання. Кілька років тому було оголошено пріоритетність розвитку природничо-математичної освіти в Україні. Багато аспектів враховано в урядових документах про освіту. Вперше прийнята Комплексна програма забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання із природничо-математичних і технологічних дисциплін. Загальна вартість програми - 1,3 млрд. грн., у тому числі 926 млн. грн. з державного бюджету. За два роки виготовлено за кошти держбюджету чотири найменування педагогічних програмних засобів з біології (Додаток 3).

У січні 2006 року передбачається організувати тендер для розробників навчального обладнання, щодо забезпечення кабінетів біології.

Позашкільна біологічна освіта

Формування знань і навичок з біології також досягається позашкільними навчальними закладами безпосередньо через залучення дітей до гурткової роботи еколого-натуралістичного спрямування та участі в різноманітних заходах як форми організації позашкільної освіти (додаток 4).

Так, у 2003 році в позашкільних навчальних закладах працювали 8265 гуртків та інших творчих об'єднань еколого-натуралістичного спрямування (11,27% від загальної Їх кількості), дітей в них - 133 878 (11,32% від кількості дітей, які в них здобувають позашкільну освіту); у 2004 році таких гуртків налічувалося 8409 (11,27 % від загальної їх кількості), дітей в них - 135 243 (11,25 % від кількості дітей, які в них здобувають позашкільну освіту).

Щорічно Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді організовує понад 20 Всеукраїнських масових заходів за участю юних екологів, біологів, дослідників сільського господарства. Сьогодні працюють 27 територіальних відділень Малої академії наук України хіміко-біологічного профілю на базі позашкільних навчальних закладів в усіх регіонах України, що охоплюють понад ЗО тис. дітей.

За період з 2000-2005 років більше 20 тисяч вихованців, слухачів учнівських об'єднань еколого-натуралістичних закладів стали студентами вищих навчальних закладів України, в тому числі більше 500 від Національного еколого-натуралістичного центру.

Органічною складовою продовження навчально-виховного процесу у вивченні біологічних наук є екскурсійна, туристсько-краєзнавча, пошукова робота, яка проводиться профільними туристсько-краєзнавчими позашкільними навчальними закладами, координатором діяльності яких є Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Аналітика отриманих матеріалів від обласних управлінь освіти і науки дає підстави говорити про позитивну динаміку кількісного збільшення профільних гуртків, клубів, творчих об'єднань в загальноосвітніх навчальних закладах та кількісне збільшення дітей, які займаються в них.

Одна з провідних ролей у отриманні знань учнями загальноосвітніх навчальних закладів належить музеям при навчальних закладах системи МОН України, яких станом на грудень 2004 року налічується 3265, з них музеїв природничо-краєзнавчого профілю - 603, в яких учні можуть отримати знання та певні навички біологічної освіти.

Позитивний досвід роботи мають шкільні наукові товариства учні (близько 500), учнівські лісництва (230), еколого-біологічні громадські об'єднання (близько 700).

Предметні олімпіади

Предметні олімпіади є масовою формою позакласної роботи в сучасній школі. На підставі аналізу матеріалів Всеукраїнських біологічних олімпіад можна стверджувати, що з кожним етапом спостерігається зменшення кількості учасників в цілому, зменшення учасників сільських шкіл і поступове збільшення кількості учасників спеціалізованих шкіл - ліцеїв, гімназій та шкіл з поглибленим вивченням біології (додаток 5)

Важливе значення для розвитку шкільної біологічної освіти має успішна участь українських школярів у міжнародних олімпіадах, які сприяють об'єднанню талановитої молоді з різних країн світу; стимулюють розвиток здібностей дітей, допомагають утвердитись їм як майбутнім вченим; дають змогу порівняти рівні освіти, навчальні плани, програми, підручники.

Усі українські школярі щоразу стають переможцями і виборюють золоті, срібні та бронзові медалі. Це є свідченням достатньо високого рівня біологічної освіти в Україні, кваліфікації вчителів біології та ефективної підготовки українських учасників до міжнародних біологічних олімпіад.

Вища педагогічна та післядипломна освіта

Мережа вищих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка вчителів з біології, складається із 20 педагогічних та 14 класичних університетів.

У навчальний процес вищих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка фахівців з біології, упроваджено галузевий стандарт вищої освіти "Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія". Галузевим стандартом вищої освіти визначено зміст освіти, що відповідає сучасному розвитку біологічної науки та стану підготовки відповідних фахівців в інших країнах. У стандарті відбито новітні досягнення в галузі біологічної освіти, передбачено вивчення нових спеціальних дисциплін "Біотехнологія", "Біохімія", "Радіоекологія", "Екологічна токсикологія", "Екологічний моніторинг", "Основи вірусології та ембріології" тощо.

Підготовка вчителів біології загальноосвітніх навчальних закладів відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за поєднаними спеціальностями з наданням їм відповідних та додаткових кваліфікацій, зокрема: "Педагогіка і методика середньої освіти:

- Біологія. Хімія (вчитель біології і хімії);

- Біологія. Географія (вчитель біології і географії);

- Біологія. Фізична культура (вчитель біології і фізичної культури);

- Біологія. Практична психологія (вчитель біології, практичний

психолог у закладах освіти).

У класичних університетах підготовка фахівців з біології здійснюється за напрямом "Біологія" зі спеціальностей "Мікробіологія та вірусологія", "Біологія", "Біохімія", "Біофізика", "Зоологія", "Ботаніка", "Генетика", "Фізіологія".

Якість освіти вчителів біології загальноосвітніх навчальних закладів значною мірою визначається рівнем практичної підготовки, яка здійснюється через виробничі (педагогічні) та навчальні практики.

Обсяг їх практичної підготовки коливається в межах 34-38 тижнів, що становить понад 18 % загального часу. Виробничі (педагогічні) практики проводяться у загальноосвітніх навчальних закладах та в оздоровчих літніх таборах. Навчальна (польова) практика проводиться протягом всього терміну навчання студентів в університеті. Базами навчально-польової практики є науково-дослідні агробіостанції, науково-дослідні бази, агробіологічні комплекси тощо.

Так, наприклад, для Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя базами навчально-польової практики є Національний парк "Гранітно-степове Побужжя", дендропарк "Тростянець", Центральний ботанічний сад ім. академіка М.М. Гришка Національної академії наук України, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Навчально-польова практична підготовка вчителів біології в Тернопільському національному педагогічному університеті здійснюється в Галицькому біостаціонарі, до складу якого входить ботаніко-ентомологічний заказник і агробіологічна лабораторія.

Аналогічні агробіологічні бази практики створені в Національному педагогічному імені М.П. Драгоманова, Уманському, Луганському, Чернігівському, Полтавському та інших державних педагогічних університетах.

Навчально-польові практики майбутніх вчителів біології проводяться також на Богатирській та Степанівській навчально-наукових польових базах, на базах Нікітського ботанічного саду Української Академії аграрних наук, Канівського заповідника, заповідника "Асканія-Нова",

Яскравим прикладом навчально-наукової співпраці є створений наказом МОН від 19.05.05 p. № 302 навчально-науково-виробничий комплекс "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України".

Ефективно функціонує агробіологічний комплекс (АБК) Мелітопольського державного педагогічного університету. У тваринницькій частині реалізуються такі напрями як розведення великої рогатої худоби, свиней, коней, птахів, нутрій та бджільництво. На АБК функціонує єдина в Україні серед вищих навчальних закладів кінноспортивна школа.

Рослинницька частина складається із яблуневого та черешневого (30 сортів) садів, арборетуму (150 видів порід дерев та чагарників) та винограднику. До складу АБК входить навчально-науковий комплекс із фізіології рослин.

На території АБК створено авіамобільний комплекс, який передбачає спеціальну підготовку вчителя біології, а саме: польоти з метою дослідження стану лісів, річок, лиманів, природно-заповідних об'єктів університету.

Заслуговує на вивчення досвіду діяльність хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету, де навчальні лабораторії обладнані сучасними мікроскопами , діапроекторами, відеокамерами, телевізорами, відеомагнітофонами, цифровими фотоапаратами. У навчальному процесі використовуються також електронні бінокулярні мікроскопи, спектрофотометри та інше сучасне обладнання.

Два комп'ютерних класи використовуються для проведення тестового контролю знань, занять з біологічних дисциплін з використанням навчальних комп'ютерних програм та ресурсів мережі Інтернет.

Важливим чинником, який визначає стан підготовки вчителів з біології, є рівень забезпеченості навчального процесу навчально-методичною літературою. На рівні стовідсоткового забезпечення навчально-методичною літературою кафедри біологічного циклу Мелітопольського державного педагогічного університету. У Тернопільському національному педагогічному університеті. Із 57 дисциплін навчального плану 37 мають стовідсоткове забезпечення навчальною літературою. Ці показники в інших навчальних закладах становлять від 50 до 80 %.

Аналіз роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти засвідчує, що в останні роки внесено суттєві зміни щодо змісту, методів, форм підвищення кваліфікації вчителів. Так, враховуючи вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в інститутах післядипломної педагогічної освіти (Луганському, Харківському та ін.), впроваджено курси з профільного навчання природничих предметів. У вищезазначених ІППО проводяться семінари з програмно-методичного забезпечення профільного навчання біології, впроваджуються комп'ютерні технології при вивченні біології, науково-практичні семінари із сучасних біологічних проблем ("Методика організації та проведення літніх навчальних екскурсій з біології рослин", "Новітні досягнення біологічної науки") і т.д. Закономірним результатом цього є призові місця харків'ян на міжнародних олімпіадах з біології.

Моніторинг якості освіти

У травні цього року спільно з АПН України та Центром тестування в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській областях та місті Києві проведено моніторингові дослідження якості навчальних досягнень учнів 8-х класів з природниче—математичних дисциплін. Дослідження були проведені за міжнародною методикою і обстеження TIMSS.

Метою моніторингового дослідження було виявлення рівня сформованості в учнів розуміння сутності питань, уміння висловлювати власну думку, застосовувати одержані біологічні знання і уміння в ситуаціях, наближених до життєвого досвіду школяра.

Результати проведення моніторингового дослідження якості природничо-математичної освіти учнів 8-го класу (у біологічній частині) дали змогу виявити, що у загальному біологічні знання учнів, у залежності від типів завдань, суттєво різняться між собою - правильно відповідали бід 14,7% до 89,4% учнів. Найскладнішими виявилися завдання, що потребували застосовувати теоретичні знання на практиці, пояснити результати експерименту, уміння порівнювати та класифікувати організми, використовувати міжпредметні зв'язки, розуміти принцип кругообігу речовин у природі.

Найпростішими - завдання на знання морфофізіологічних функцій органів різних організмів, процесів інфікування та запобігання їм, процесів розмноження та особливостей передачі генетичної інформації.

Порівняльний аналіз результатів виконання завдань за областями не дає великої розбіжності, хоча різниця між мінімальною та максимальною кількістю балів є досить суттєвою - 25,2 та 81, 2 (таблиця 1 у додатку 6).

Відмінність між результатами виконання завдань школярами міських та сільських загальноосвітніх навчальних закладів є незначною і становить 2% (таблиця 2 у додатку 6).

Аналіз результатів моніторингового дослідження якості біологічної освіти свідчить про те, що в учнів виникли значні труднощі при виконанні завдань практичного характеру, уміння застосовувати знання у змінених, нестандартних ситуаціях, пояснювати значення біологічних знань у повсякденному житті. Якісний аналіз неправильних відповідей дозволив встановити причин їх. Серед них найсуттєвішою є перевага інформаційно -репродуктивних методів навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах,

Як свідчать результати анкетування учнів, майже 30% школярів ніколи самостійно не виконують експерименти чи дослідження на уроках біології, 48% роблять це інколи. У той же час, понад 70% школярів визначають свою роль на уроці біології - як пасивного слухача (таблиця 3 у додатку 6).

Водночас, понад 70 % школярів, вважають, що вивчення біології дається їм легко і приблизно така ж кількість учнів стверджують, що вивчення біології приносить їм задоволення (таблиця 4 у додатку 6).

Понад три чверті учнів вважає, що біологічні знання знадобляться їм у повсякденному житті (таблиця 5 у додатку 6).

Перший досвід проведення моніторингового дослідження виявив певну непідготовленість учнів і вчителів до його здійснення; виявлено чіткий зв'язок між складністю завдань і їх питомою вагою у навчальному процесі; встановлено залежність досягнень учнів з умінням висловлюватись; недостатніми є уміння деяких учнів працювати з тестовими завданнями; невисокою є загальна грамотність учнів.

Підготовка, проведення та опрацювання результатів моніторингу засвідчують про гостру потребу в спеціальних наукових дослідженнях з проблеми тестування та моніторингу.

Таким чином, аналіз результатів моніторингових досліджень показує необхідність у навчальних програмах та підручниках посилити практичне спрямування навчання біології, враховувати змістову та процесуальну специфіку цього навчального предмета, необхідність повніше використовувати його навчальні, виховні та розвивальні можливості; урізноманітнювати види діяльності учнів, добираючи і поєднуючи методи навчання так, щоб засвоєння змісту було активним, усвідомленим, достатньо емоційним.
Проблеми та перспективи розвитку біологічної освіти

Спроба закласти у структуру програми концентричний принцип є прогресивною, однак практична реалізація таких програм викликає значні труднощі. Тому відмовитись повністю від лінійного принципу, що є традиційним, поки що не є доцільним.

Потребує подальшого вивчення питання досягнення у навчальних програмах оптимального співвідношення всіх компонентів змісту освіти: практичних, лабораторних робіт та інших навчальних форм діяльності.

Протиріччя між необхідністю обмеження об'єму навчального матеріалу та спробами відібрати для вивчення "найбільш життєвоважливе" не повністю були розв'язані у процесі розроблення Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Укладачам програм з біології для старшої профільної школи не вдалось досягти оптимізації їх змісту, особливо для філологічного, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного профілю. Найбільш суттєвим недоліком у реалізації профільного навчання є відсутність необхідної матеріально-технічної бази та навчально-методичного забезпечення. Підручники з біології для філологічного, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного профілів існують лише у рукописах.

Відсутні сучасні навчальні програми факультативів та курсів за вибором, методичні посібники з викладання біології.

Проблемою є використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах, що не пройшла експертизу Науково-методичної ради з питань освіти, або навіть і не подавалась на експертизу. Допоміжна література, що видається у регіонах, має низький науковий рівень, містить значну кількість помилок, часто є плагіатом. У результаті це призводять до негативних наслідків: загальне зниження рівня навчальних досягнень, викривлення знань учнів.

Загальна забезпеченість засобами навчання у 2000 році становила 24,1%, у тому числі лабораторним обладнанням - 15,2%. Станом на 1 вересня 2005 року оснащення кабінетів біології знизилося до 20,3 %.

Існує проблема участі у Всеукраїнських олімпіадах школярів сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Однією з причин є значно нижчий рівень підготовки сільських школярів у порівнянні з учасниками міських і тим більше спеціалізованих навчальних закладів. Водночас частка сільських школярів у біологічних олімпіадах І та II етапів засвідчує, що представники цієї категорії виявляють інтерес до біологічних олімпіад. Ситуацію покращить створення регіональних і Всеукраїнського літніх таборів для переможців II і III етапів олімпіади.

Ряд інститутів післядипломної педагогічної освіти повільно переходять на впровадження профільного навчання. Навчальні плани Івано-Франківського, Одеського, Львівського, Київського, Кіровоградського, Сумського ІППО відображають біологічну освіту лише поодинокими семінарами щодо здорового способу життя, формування екологічної свідомості та профілактики ВІЛ/СНІД (часто лише одну із названих тематик).

Слід відзначити надзвичайну бідність та застарілість матеріально-технічної бази викладання біології у вищих навчальних закладах, занедбаність теплиць та дослідних ділянок, відсутність науково-дослідних лабораторій чи експериментальних центрів в ІППО. Тому ШПО (у кращому випадку) для практичного підвищення кваліфікації вчителів біології використовують базу передових гімназій, ліцеїв (Одеса, Луганськ, Миколаїв, Івано-Франківськ та ін.), рідше базу університетів (як, наприклад, Харків).

Для якісної підготовки та перепідготовки вчителів-біологів (у зв'язку з переходом на профільне навчання) необхідно переглянути та доповнити стандарт біологічної освіти (затверджений у 2002 році).

Підсумовуючи вищезазначене слід сказати, що ми намагались звернути увагу на проблеми біологічної освіти та порушити питання про необхідність відведення їй відповідного місця у національній системі освіти. Вважаємо доцільним продовжити обговорення цього питання педагогічною громадськістю для вироблення шляхів перспективного розвитку біології та біологічної освіти в Україні.

Просимо розглянути доповідну записку та прийняти відповідне рішення.

РІШЕННЯ

КОЛЕГІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

"22 " грудня 2005р.                                                                                      Протокол № 13/3-2

Про стан та перспективи розвитку біологічної освіти в Україні

Заслухавши та обговоривши доповідну записку «Про стан та перспективи розвитку біологічної освіти в Україні»,

КОЛЕГІЯ УХВАЛЮЄ:

1. Доповідну записку „Про стан та перспективи розвитку біологічної освіти в Україні" взяти до відома та надрукувати в Інформаційному збірнику.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Полянський П.Б,), Науково-методичному центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.):

2.1. До 1.06.2006 року проаналізувати, із залученням вчителів, методистів, науковців зміст діючих навчальних програм з біології для 11-річної школи щодо розвантаження їх від надмірної деталізації та забезпечення практичного спрямування.

2.2. До 1.06.2006 року розробити збірники навчальних програм факультативів, курсів за вибором з метою організації поглибленого вивчення біології, профільного навчання та допрофільної підготовки учнів.

2.3. Спільно з Національним еколого-натуралістичним центром (Вербицький В.В.) у III кварталі 2006 року організувати та провести Всеукраїнський освітянський форум учителів біології щодо перспектив розвитку біологічної освіти.

2.4. Організувати обговорення шляхів розвитку біологічної освіти за авторськими програмами та альтернативними підручниками.

2.5. Спільно з Академією педагогічних наук України розробити концепцію вивчення біології з 1 по 12 клас, як єдиного цілісного предмету з метою запровадження експерименту.


3. Департаменту загальної середньої освіти (Полянський П.Б.), Науково-методичному центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.) спільно зі створюваним Українським центром оцінювання якості освіти:

3.1. Продовжити у 2006/2007 навчальному році моніторингові дослідження якості біологічної освіти.

3.2. До 1.03.2006 року організувати розроблення інформаційних матеріалів для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з біології.


4. Департаменту науково-технічного розвитку (Свіженко В.О.), Науково-методичним центрам вищої (Левківський К.М.) та середньої (Завалевський Ю.І.) освіти:

4.1. До 01.03.2006 року вивчити питання щодо видання щорічних інформаційних збірників про найважливіші наукові досягнення в галузі біології та інших природничих наук.

4.2. Спільно із Національною академією наук України організувати проведення наукових шкіл-семінарів, екскурсій до інститутів НАН України для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів вищих навчальних закладів, учнів та студентів з метою ознайомлення із сучасними науковими дослідженнями в біології.


5. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.); Науково-методичному центру вищої освіти (Левківський К.М.), ректорам вищих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка фахівців з біології:

5.1. Внести зміни та доповнення до стандартів вищої освіти щодо нового змісту біологічної освіти відповідно до вимог Болонського процесу та Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

5.2. Провести у 2006 році спільно з Академією педагогічних наук України, педагогічними та класичними університетами, інститутами післядипломної педагогічної освіти науково-методичну конференцію з питань розвитку біологічної освіти на базі Мелітопольського державного педагогічного університету (м. Мелітополь Запорізької області).


6. Науково-методичному центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.), Інституту навчальної літератури (в.о. директора Манюк Л.В.):

6.1. Протягом 2006 року організувати роботу щодо розроблення підручників, навчальної, навчально-методичної літератури з біології для профільної 11-річної школи.

6.2. Вирішити питання створення навчально-методичних комплектів для учнів (підручник, робочий зошит, зошит для лабораторних і практичних робіт, збірники завдань для тематичного оцінювання та державної підсумкової атестації).


7. Інституту навчальної літератури (в.о. директора Манюк Л.В.):

7.1. Проаналізувати потребу навчальних закладів у підручниках з біології та вжити заходів щодо забезпечення учнів підручниками.

7.2. Налагодити механізм централізованого постачання відповідних кафедр вищих навчальних закладів шкільними навчальними програмами та підручниками.


8. Науково-методичному центру організації розробки та виробництва засобів навчання (в.о. директора Полянський O.K.):

8.1. Провести у 2006 році спільно з Академією педагогічних наук України та навчальними закладами післядипломної педагогічної освіти науково-практичну конференцію з питань розроблення та впровадження сучасних засобів навчання.

8.2. До 01.09. 2006 p. організувати роботу щодо розроблення та впровадження методики навчання біології з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.


9. Департаменту економіки і фінансування (Куліков П.М.) вивчити питання щодо запровадження ставок лаборантів біологічних кабінетів, оплати вчителям біології за роботу на навчально-дослідних ділянках, за перевірку зошитів, матеріального стимулювання за роботу з талановитою молоддю, фінансування роботи на навчально-дослідних ділянках, польової практики.


10. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій:

10.1. Проаналізувати потребу загальноосвітніх навчальних закладів у матеріально-технічному забезпеченні, комп'ютерах з мультимедійним обладнанням і електронних засобах навчання та подати пропозиції щодо покращання забезпечення кабінетів біології Науково-методичному центру організації розробки та виробництва засобів навчання.

10.2. Налагодити контроль за використанням у навчальному процесі навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

10.3. Зобов'язати керівників загальноосвітніх навчальних закладів посилити увагу до шкільних предметів, що реалізують біологічну освіту.


11. Відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійно-технічної освіти (Рудковська РА.) спільно з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді (Вербицький В.В.):

11.1. До 01.02.2006 року створити Всеукраїнський інформаційний центральний банк даних "Обдаровані діти України", що міститиме статистичні, аналітичні, біографічні дані щодо творчої обдарованості учнів у галузі біологічних наук.

11.2. До 02.06.2006 року розробити систему оцінювання роботи, досягнень вихованців, учнів позашкільних навчальних закладів за допомогою створення особистого "портфоліо".

11.3. Практично застосовувати теоретичні знання з біології, отримані учнями, гуртківцями, вихованцями під час навчально-дослідної та суспільно-корисної праці. Постійно.

11.4. До 01.09.2006 року забезпечити обов'язкове функціонування відділів біології у структурі позашкільних навчальних закладів.

12.Контроль за виконанням рішення Колегії покласти на першого заступника Міністра Жебровського Б.М., заступників Міністра Огнев'юка В.О.Степка М.Ф.
Голова колегії, Міністр                                                       С.М. Ніколаєнко

Всеукраїнська громадська організація
Асоціація  вчителів біології України

За радісне й успішне навчання!
Архів